Папа Франциск заохотив вірних до покаяння і навернення серця

У середу, 18 лютого 2015 року, Святою Месою Попільної Середи, у Римо-Католицькій Церкві розпочався Великий Піст. З цієї нагоди Папа Франциск очолив коротку молитву у храмі Святого Анзельма, що розташований на одному із римських пагорбів – Авентині, після чого покутнича процесія з кардиналів, архиєпископів, єпископів, священиків, богопосвячених осіб та мирян, на чолі якої прямував Вселенський Архиєрей, перейшла до базиліки Святої Сабіни, де розпочалось перше у цьому році великопостне Євхаристійне Богослужіння з обрядом благословення та посипання попелом.

На початку проповіді Святіший Отець наголосив, що ми, як Божий люд, цього дня розпочинаємо шлях Чотиридесятниці, часу, у якому стараємось якомога міцніше з’єднатись із Господом, щоб належно приготуватись до зустрічі з таємницею страстей та воскресіння Ісуса Христа.

Літургія Попільної Середи, перш усього, запрошує вірних роздумати над біблійним уривком з книги пророка Йоіла, посланого Богом, щоб закликати вибраний народ до покаяння і навернення, з приводу нещастя, яке охопило цей народ – навали небувалої кількості сарани, яка винищувала всю зелень, спричиняючи посуху у Юдеї. Лише Господь може врятувати від лиха, отож, слід звернутись до Бога у молитві та пості, визнаючи власні гріхи. Старозавітній пророк наполягає на внутрішньому наверненні: «Поверніться до Мене усім вашим серцем» (Йо. 2,12). Таке навернення серця означає розпочати шлях навернення, але не поверхневий і тимчасовий, але духовний шлях серця. Людське серце – це місце наших почуттів, осередок, де дозрівають наші життєві вибори, наша поведінка. Папа зазначив, що цей заклик до навернення серцем скерований не лише до окремих осіб, але до усієї християнської спільноти.

Пророк Йоіл в особливий спосіб наголошує на молитві священиків, яка повинна супроводжуватись слізьми. Папа Франциск закликав священиків, розпочинаючи цьогорічну Чотиридесятницю, просити у Господа дару сліз, щоб, таким чином, наш шлях покаяння і навернення був автентичнішим і нелицемірним.

Єпископ Риму теж підкреслив, що в євангельському уривку, призначеному Римо-Католицькою Церквою на богослужіння Попільної Середи, святий Матей звертає нашу увагу на три добрі діла, передбачені законом Мойсея: милостиня, молитва і піст. І при цьому він розрізняє зовнішнє виконання цього закону від внутрішнього. Христос не раз перестерігав перед лицемірним виконанням тих трьох добрих діл, тільки бажаючи показати перед іншими, якими ми є праведними і добрими. Вселенський Архиєрей наголосив: «Лицеміри не вміють плакати, вони забули, як плакати, вони не просять дару сліз». «Коли чинимо щось доброго, майже інстинктивно у нас зроджується бажання бути пошанованими, щоб нами захоплювались за наш добрий вчинок, – мовив далі Святіший Отець. – Ісус запрошує нас чинити ці добрі вчинки без будь-якого хизування, надіючись лише на те, що Отець, «Який бачить у тайні», нагородить нас».

Далі Папа зазначив, що Господь не втомлюється бути до нас милосердним і бажає ще раз дати нам Своє прощення, адже ми усі його потребуємо; Творець запрошує нас повернутись до Нього з новим серцем, очищеним від зла, обмитим слізьми, щоб ми могли стати учасниками Його радості. Щоб це осягнути, слід прислухатись до слів святого апостола Павла, який закликає нас примиритися із Господом. Примирення людини з Богом можливе лише завдяки милосердю Небесного Отця, Який любить нас, про що свідчить і той факт, що з любові до нас Він пожертвував нам Свого Єдинородного Сина, Який, будучи безгрішним, взяв на Себе наші гріхи, повис на хресті і, таким чином, викупив нас та виправдав перед Богом-Отцем. Тому "у Ньому", у Христі, ми можемо бути виправданими, у Ньому можемо змінитись, якщо приймемо Божу благодать і не дозволимо, щоб цей сприятливий час минув намарно. «Будь-ласка, зупинімось, зупинімось на мить і примирімось із Богом», – закликав Святіший Отець, після чого, пригадуючи слова з обряду посипання попелом, наголосив, що запрошення до навернення є поштовхом до повернення в обійми люблячого Отця, як це вчинив блудний син з Ісусової притчі, щоб заплакати в Його обіймах, надіючись на Нього і ввіряючись Йому.