Папа: розкаяне серце – запорука спасіння

Бог спасає розкаяне серце, а той, хто не покладається на Нього, стягає на себе засуд. Про це, коментуючи слова пророка Ісаї та євангельську притчу про двох синів, яких батько послав працювати до виноградника, говорив Папа Франциск у проповіді під час ранкової Святої Меси в каплиці «Дому святої Марти» у вівторок, 16 грудня 2014 р., зазначаючи, що обидва тексти говорять про міркування, від якого залежать спасіння і засуд.

Пророк Софонія говорить про бунтівливе місто, в якому, однак, знайшлася група людей, які каються за свої гріхи. Це, за словами Святішого Отця, і є «Божий люд», головними ознаками якого є «покора, убогість та довір’я до Господа Бога». У місті є й ті, які не повірили Богові, не прийняли зауваження, а тому їх очікує засуд.

«Вони не можуть отримати спасіння. Вони закрилися на це спасіння», – пояснив проповідник, додаючи, що Всевишній, однак, говорить: «Залишу серед тебе смиренний та убогий народ, який покладатиметься на Господнє ім’я». «Чи ж не триває це й досі? – зауважив Наступник святого Петра. – Коли бачимо перед собою святий Божий люд, який є смиренним, а його багатством є віра в Бога та надія на Господа, покірний, убогий народ, який ввіряється Господеві. Вони є спасенними, і таким є шлях Церкви. Вона повинна йти цією, а не іншою дорогою, не тією, яка не прислухається до Господнього голосу, не приймає Його зауважень і не покладається на Нього».

Ісус розповів притчу про батька, який послав синів працювати у винограднику. Перший сказав, що піде, але не пішов, а другий відмовився, але пізніше розкаявся та виконав волю батька. Христос промовив це до провідників народу, чітко вказуючи на те, що саме вони є тими, які не схотіли слухати Бога, що промовляв через Івана Христителя, і тому в Небесному Царстві їх випередять митарі й блудниці.

Така поведінка, за словами Святішого Отця, притаманна християнами, які почуваються «чистими» лише через те, що ходять на Службу Божу і приймають Святе Причастя. Господь, натомість, говорить, що потрібно щось іншого. «Якщо твоє серце не є розкаяним, якщо ти не слухаєш Господа, не приймаєш його виправлень і не ввіряєшся Йому, то не маєш розкаяного серця, – пояснив проповідник. – Адже ті лицеміри, які згіршувалися тим, що Ісус говорив про митарів і блудниць, пізніше приховано ходили до них, щоб вгамувати свої пристрасті чи займатись бізнесом, але приховано, вважалися чистими. Але не таких бажає Господь».

Підсумовуючи, Папа зазначив, що це Ісусове судження приносить нам надію. Потрібно лише сміливо відкрити своє серце Богові, нічого не залишаючи для себе, жертвуючи Йому навіть власні гріхи. Адже коли будемо здатні сказати Богові: «Господи, ось мої гріхи, не тієї чи іншої людини, але мої. Забери їх, і буду спасенний», – то, за словами Святішого Отця, станемо «отим смиренним та убогим народом, який покладається на Господнє ім’я. Нехай же Господь подасть нам цю благодать!».