Зустріч Папи з учасниками Третього Міжнародного конгресу церковних рухів та нових спільнот

Вранці 22 листопада 2014 року Папа Франциск прийняв на приватній аудієнції понад 350 учасників Третього Міжнародного конгресу церковних рухів, та нових спільнот, що проходив на тему «Радість Євангелія – це радість місіонерська».

У своїй промові до присутніх Святіший Отець наголосив на тому, що вони повинні зберігати свіжість харизми, завжди відновлюючись в «першій любові». З часом зростає спокуса, щоб заховатись за заспокійливими моделями, щоб замкнути Святого Духа у клітці. Але Папа звернув увагу на те, що реальність є важливішою за будь-яку ідею. Тому необхідно використовувати отриманий дар, і не потрібно себе обманювати що, якісь структури поза Церквою можуть гарантувати дію Святого Духа. Папа наголосив, що новизна цих рухів полягає не у постійній заангажованості у нові методи та форми, хоч і вони також є важливими, але в тому, щоб бути готовим з оновленим ентузіазмом відповісти на «Божий поклик». Власне в цьому полягає євангельська мужність, яка сприяє створенню нових церковних спільнот та розвиткові рухів у світі. Небезпека виникає тоді, коли форми і методи стають ідеологією, далекою від реальності, яка постійно розвивається. Тоді спільнота може бути придушена тією ж силою харизми, яка була в основі її виникнення. Необхідно завжди повертатися до своїх витоків і там черпати наснаги для вирішення завдань сьогоднішнього дня.

Папа також звернув увагу на те, що новітні рухи звернені до того, щоб допомагати та супроводжувати людину в її житті, особливо це стосується молоді. Коли людина живе у зраненому суспільстві, де переживає кризу власної ідентичності, і труднощі з прийманням власного вибору, то вона схильна до узалежнення від інших аж до того що делегує комусь іншому приймати важливі рішення. Тому необхідно навчитися чинити опір спокусі розпоряджатися свободою інших та управляти ними, не чекаючи, щоб вони насправді дозріли. Будь-який прогрес, моральний чи духовний, осягнутий під тиском, використовуючи незрілість людини є лише удаваним прогресом.

Християнське виховання вимагає терпеливого супроводу, поважаючи особливості кожної людини, так як це робить з кожним із нас Господь. Ісус Христос, сповнений терпеливості до кожного з нас, а терпеливість – це певний шлях, який провадить до щирих взаємин з Господом.

Ще однією особливістю церковних рухів на яку звернув увагу Папа, є цінний дар спілкування. Найвища благодать, яку Господь Ісус Христос завоював Своїми ранами на хресті, це те, що Він відкрив бажання Свого серця: «щоб усі були одно, як ти, Отче, в мені, а я в тобі, щоб і вони були в нас об'єднані; щоб світ увірував, що ти мене послав» (Ів 17, 21).

Папа наголосив, що єдність переважає над конфліктами. Справжня спільність дозволяє вирішити важливі питання нашого життя, а це питання єдності, сім’ї, миру, боротьби з убогістю, питання релігійної свободи та освіти.

Святіший Отець заохотив присутніх не зупинятись на досягнутому, а за допомогою Святого Духа, Який завжди надихає та оновлює дари й харизми, і надалі допомагати та супроводжувати ближніх. Прямувати вперед, ніколи не зупинятися, а завжди бути в русі. Відтак Папа запевнив усіх у своїх молитвах та сам попросив про молитву. На завершення він уділив своє апостольське благословення учасникам Конгресу.

Варто звернутути увагу що організатором конгресу є Папська Рада у справах мирян. Такі заходи відбувалися вже двічі. Вперше така зустріч мала місце за понтифікату святого Папи Івана Павла ІІ, вдруге, за часів Венедикта XVI. Цьогорічна подія є третім Міжнародним конгресом церковних рухів та нових спільнот.