Папа до FAO: часто говориться про права, забуваючи про загрозу гідності, яку несе голод

«З болем констатуємо, що на заваді боротьбі з голодом і недоїданням стоять «пріоритети ринку» та «першочерговість заробітку», які звели їжу до рівня будь-якого товару, яким можна спекулювати», – заявив Папа Франциск, виступаючи у четвер, 20 листопада 2014 р., в залі засідань Другої міжнародної конференції з питань харчування, яка від 19 до 21 листопада відбувається в осідку Організації ООН з питань продовольства та сільського господарства (FAO) в Римі. Звертаючись до учасників зустрічі, він наголосив, що Церква завжди намагається бути уважною до всього, що стосується духовного і матеріального добробуту людини, а передовсім тих, які виключені та відчинені.

За словами Святішого Отця, «долі кожної країни, як ніколи, пов’язані між собою». Одночасно, бачимо, як прояви «військової чи економічної агресії» руйнують ці взаємини, а наслідки відчувають насамперед ті, які вже живуть в умовах суспільного виключення. У цьому контексті Глава Католицької Церкви вказав на обмеженість наставлення, яке ґрунтується виключно на національних інтересах, висловивши сподівання, що ця міжнародна конференція випрацює дієві програми, а держави черпатимуть натхнення з переконання у тому, що «право на продовольство можна буде гарантувати лише тоді, коли турбуватимемося про його дійсного адресата, яким є особа, що страждає від наслідків голоду і недоїдання».

«Сьогодні, – вів далі Святіший Отець, – багато говориться про права, часто забуваючи про обов’язки; може ми надто мало переймаємося тими, хто страждає від голоду. І крім того, болюче визнавати, що на перешкоді боротьбі з голодом та недоїданням стоять “пріоритети ринку” та “першочерговість заробітку”, які звели їжу до рівня товару». І коли часто говориться про «нові права», голодного відсувається набік, забуваючи про те, що він потребує не просто милостині, але пошани до своєї гідності.

За словами Папи, окремі особи та цілі народи очікують здійснення справедливості, а тому «програми розвитку і праця міжнародних організацій» повинні рахуватися з прагненням людей, щоб за будь-яких обставин були пошановані фундаментальні права особи. «Коли це відбуватиметься саме так, тоді й гуманітарні заходи, невідкладні операції з надання допомоги й сприяння розвиткові, отому справжньому, отримають сильніший імпульс та принесуть бажані плоди», – підкреслив Святіший Отець.

«Дбання про вироблення та наявність продовольства й доступ до нього, кліматичні зміни, сільськогосподарська торгівля повинні, без сумніву, повинні надихати правила та технічні заходи, але першочерговою турботою повинно бути дбання про саму людську особу», – наголосив Глава Католицької Церкви, зауваживши, що часто боротьба за виживання перекреслює родинне і суспільне життя. У цьому контексті він пригадав пересторогу свого святого попередника Івана Павла ІІ, який під час першої такої конференції 1992 року застерігав міжнародну спільноту від «парадоксу достатності», коли існує їжа, достатня для всіх, але не всі мають до неї доступ, натомість стаємо очевидцями марнування та використання продовольства на інші цілі. «Це, – наголосив Папа, – першочерговий виклик, який слід подолати!».

Натомість, другим викликом є «брак солідарності» в суспільствах, які позначені «зростаючими індивідуалізмом та поділами». А саме солідарність вчиняє людей «здатними виходити назустріч ближньому», як також спонукає дбати про спільне добро. За словами Папи, люди настільки стають здатними шанувати одні одних, наскільки «усвідомлюють себе, як відповідальну частину створіння». У такому контексті «невичерпним джерелом натхнення стає природний закон, вписаний у людському серці», цінності, які ним продиктовані, покликані приймати як окремі особи, так і держави. І тоді «ціль нагодувати увесь людський рід стане здійсненною».

Підсумовуючи, Глава Католицької Церкви наголосив, що кожна людина, де б вона не жила, повинна мати змогу розраховувати на ці гарантії, а обов’язком кожної держави є подбати про їх здійснення, що вимагає наполегливості та взаємної підтримки, пам’ятаючи також про «моральний обов’язок ділитися метеріальним багатством світу». Тому, неприйнятним є будь-який політичний чи економічний тиск, що послуговується доступністю до продовольства.