Церква – спільнота для свідчення віри через любов. На молитві «Ангел Господній» з Папою Франциском 9 листопада 2014

Щоразу, коли спогадуємо посвячення якоїсь церкви, то пригадуємо важливу істину про те, що матеріальний храм є знаком «духовного храму» – живої і дієвої Церкви. Цю думку Папа Франциск висловив перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 9 листопада 2014 р., коли Церква латинського обряду відзначала Спомин посвячення Латеранської базиліки, яка є катедральним собором Римської дієцезії, а тому традиція називає її «матір’ю церков Urbі et Orbі», тобто, Риму та світу. За словами Святішого Отця, термін «матір» стосується не так сакральної споруди базиліки, як «діла Святого Духа, який у цій споруді проявляється, приносячи через служіння Єпископа Риму плоди в усіх громадах, які перебувають у єдності з Церквою, яку він очолює».

Як зауважив Наступник святого Петра, спогад про посвячення церкви повинен спонукати замислитися над тим, що матеріальний храм є символом духовного, спорудженого з «живого каміння», який живе та діє в історії. А Ісус у Євангелії навчає, що Божим храмом є також Його тіло. «Силою Хрищення кожен християнин стає частиною Божої будівлі, стає Божою Церквою, – вів далі Папа. – Духовна будівля, Церква-спільнота людей, освячених Христовою кров’ю та Духом воскреслого Господа, вимагає від кожного з нас послідовно поводитися з даром віри та здійснювати шлях християнського свідчення. А це, як знаємо, не дається легко».

Святіший Отець пригадав, що Церква на початках своєї історії та місії була нічим іншим, як «спільнотою, утвореною для того, щоб визнавати віру в Ісуса Христа, Божого Сина і Відкупителя людини», ту віру, «яка діє через любов». Це покликання свідчення віри у любові не змінилося і в сьогоднішньому світі, і на виконання цього завдання повинні бути спрямовані також «інституційні елементи, структури та душпастирські органи».

«Сьогоднішнє свято, – сказав на завершення Папа, – спонукає нас також замислитися над сопричастям усіх Церков, всієї християнської спільноти, а також спонукає дбати про те, щоб людство змогло подолати бар’єри ворожнечі та байдужості, будувати мости порозуміння й діалогу, щоб вчинити увесь світ сім’єю примирених, братніх та солідарних народів».