Пам’ять і молитви за померлих свідчать про надію про воскресіння. З Папою Франциском
на молитві «Ангел Господній» 2 листопада 2014
Пам’ять і молитва за померлих, а також дбання про їхні могили є свідченням довірливої
надії в те, що смерть не має останнього слова, бо людина призначена до вічного життя,
яке має своє коріння і звершення у Бозі. Про це пригадав Папа Франциск у роздумуваннях
перед проказуванням разом із прочанами, зібраними на площі святого Петра у Ватикані,
молитви «Ангел Господній» у неділю 2 листопада 2014 р. В день, коли римо-католицька
Церква літургійно вшановує померлих вірних, Папа також помолився за жертви воєн і
насильства, за християн, що загинули за віру і за тих, хто помер без Святих Таїнств,
або «не мав можливості покаятися навіть наприкінці свого життя».
Святіший
Отець вказав, що два щорічні свята – урочистість Всіх Святих, яка відзначалась 1 листопада,
та 2 листопада молитовний спогад про всіх померлих вірних – тісно пов'язані один з
одним, так само, як радість і сльози знаходять в Ісусі Христі синтез, який є основою
нашої віри й нашої надії. І дійсно, з одного боку Церква, паломниця в історії, втішається
заступництвом святих і блаженних, які підтримують її в місії звіщення Євангелія; а
з іншого боку, вона, як і Ісус, розділяє сльози тих, хто страждає від втрати дорогих
осіб, і як Він, та завдяки Йому, у ній постійно звучить благодарення Господеві за
те, що визволив нас від влади гріха й смерті.
«У ці два дні, – сказав Папа
Франциск, – багато людей відвідують кладовища, які, як говорить це слово, є «місцем
спочинку» в очікуванні остаточного пробудження. Прекрасно думати, що це Сам Ісус нас
розбудить. Сам Ісус відкрив нам, що смерть тіла – це як сон, від якого Він нас пробуджує.
З цією вірою ми затримуємось – хоча б духовно – біля могил наших близьких, тих, що
нас любили й робили нам добро. Але сьогодні ми покликані пом'янути всіх, також і тих,
яких ніхто не згадує. Вшановуємо пам'ять жертв воєн та насильства; багатьох «малих»
світу цього, знищених голодом і злиднями; спогадуємо безіменних, що спочивають у спільних
могилах. Вшановуємо пам’ять наших братів і сестер, убитих за те, що вони були християнами;
і тих, хто віддав своє життя, щоб служити іншим.
Ввіряємо Господеві особливо
тих, хто залишив нас протягом минулого і цього року». Святіший Отець нагадав,
що церковна традиція завжди закликала молитись за покійних, зокрема, жертвуючи за
них Євхаристійні богослуження: це найкраща духовна допомога, яку можемо дати їхнім
душам, особливо найбільш забутим. Основою заупокійних молитов є сопричастя Містичного
Тіла. Як підкреслює Другий Ватиканський Собор, « Церква, що паломничає землею, добре
усвідомлюючи це сопричастя всього Містичного Тіла Ісуса Христа, з самих початків існування
християнської релігії з благоговінням плекає почитання померлих» (Lumen Gentium,
50).
Папа підкреслив, що пам'ять про покійних, дбання про їхні могили та заупокійні
молитви свідчать про довірливу надію, яка ґрунтується на впевненості в тому, що смерть
не є останнім словом в людській долі, бо людина призначена вічного життя, що має своє
коріння і своє звершення в Бозі.
Далі Святіший Отець закликав піднести до
Господа молитву за всіх померлих, ввіряючи у Божі руки наших рідних, людей, які померли
без Святих Таїнств, або не мали можливості покаятися навіть наприкінці свого життя,
щоб ніхто не боявся зустрічі з Богом, закінчуючи своє земне паломництво, в надії бути
прийнятим в обійми безмежного Божого милосердя.
На закінчення Папа Франциск
звернувся до Пресвятої Богородиці, яка під хрестом пережила драму смерті Христа і
брала участь у радості Його воскресіння, щоб Вона, що є Брамою Небесною, допомогла
нам дедалі більше розуміти значення молитви за покійних. «Вони нам близькі! Нехай
же Пречиста Діва підтримає всіх нас у повсякденному паломництві землею і допоможе
ніколи не втратити з очей кінцеву мету життя – небесний рай. І з цією надією, що ніколи
не розчаровує, ми прямуємо вперед!» – закінчив Святіший Отець.
Після проказування
молитви «Ангел Господній» Папа уділив Апостольське благословення та привітав паломників
як з Італії, так і з інших країн світу, як завжди, прохаючи не забувати молитись також
і за нього.