Участь в екуменічному діалозі та солідарність з народами Близького Сходу й України.
Підсумки зустрічі європейських ієрархів східного обряду
«Пригадуємо, що Східні Католицькі Церкви прагнуть активного залучення до діалогу істини
та любові, який католицька Церква здійснює з православними Церквами», – так звучить
один із висновків зустрічі європейських ієрархів східного обряду, які наприкінці минулого
тижня зібралися у Львові на щорічну зустріч, роздумуючи над темою ролі і місії Східних
Католицьких Церков у контексті 50-річчя документів Другого Ватиканського Собору про
Східні Церкви та Відновлення єдності та 25-річчя легалізації УГКЦ.
За підсумками
зустрічі, яка проходила під патронатом Ради Єпископських Конференцій Європи, її учасники
приготували послання, в якому заторкнуто питання ролі східних католиків в екуменічному
діалозі, становище християн на Близькому Сході та виклики, які стоять перед УГКЦ в
контексті ювілейних святкувань. В з’їзді взяли участь 45 східних ієрархів Європи,
а також Секретар Конгрегації для Східних Церков архиєпископ Циріл Васіль, ТІ, Апостольський
Нунцій в Україні архиєпископ Томас Едвард Ґалліксон, римо-католицький архиєпископ
Львова Мечислав Мокшицький. На запрошення владики Ладіслава Гучка, Екзарха для вірних
візантійського обряду в Чеській Республіці, наступну зустріч вирішено провести у Празі
від 4 до 7 червня 2015 року.
У підсумковому посланні ієрархи східного обряду
наголошують на своєму праві та обов’язкові надавати душпастирську опіку своїм вірним,
де б вони не перебували, як також на праві звіщати Євангеліє тим, які його ще не пізнали.
Це ж право вони визнають і за православними Церквами, тобто опікуватись своїми вірними
повсюди у світі, «шануючи право на релігійну свободу».
«Стверджуємо, – читаємо
далі у посланні, – що поділ єдиної Христової Церкви є еклезіологічною аномалією, яку
не можна вважати нормою життя і місії Церкви». Католицькі єпископи східного обряду
також «поділяють з православними Церквами стурбованість з приводу культурних та суспільних
тенденцій, які ведуть до поступової дехристиянізації і секуляризації Європи». «Ми
переконані, – додають вони, – що ми покликані докладати великих зусиль, адже заклик
до єдності Христової Церкви становить один з необхідних, пріоритетних і невідворотних
вимірів ідентичності Східних Католицьких Церков, не зважаючи на труднощі екуменічного
діалогу». І саме з цього випливає бажання активної участі в діалозі «істини та любові,
який католицька Церква здійснює з православними Церквами».
Учасники зустрічі
запевнили своїх співбратів на Близькому Сході у своїй солідарності та духовній близькості,
одночасно пригадуючи про те, що мир в регіоні не буде досяжним без «чіткого і рішучого
втручання міжнародної спільноти» з метою забезпечення «свободи віровизнання та совісті»,
як також без «інвестування у виховання з метою зростання нових поколінь, здатних до
діалогу між собою».
Східні ієрархи Європи назвали провидінним відродження УГКЦ,
зазначаючи, що сьогодні воно спонукає до оновленого місійного запалу в звіщенні Євангелія
та долання душпастирських викликів сьогодення. «Всьому українському народові висловлюємо
молитовну близькість і солідарність з приводу триваючого збройного конфлікту на Сході
Країни, супроводжуваного зовнішньою агресією, що спричиняє багато страждань, особливо,
для цивільного населення», – читаємо у підсумковому посланні щорічної зустрічі європейських
єпископів східного обряду.