2014-10-01 14:34:32

Папа Франциск: У важких життєвих моментах навіть голосіння і плач можуть бути молитвою


У важких життєвих моментах навіть голосіння і плач можуть бути молитвою, але слід остерігатись театрального голосіння, плачу напоказ. Цю думку розвинув Папа Франциск у проповіді під час Святої Меси, яку він очолив у каплиці ватиканської резиденції «Дім Святої Марти» 30 вересня 2014 року.

Спершу Вселенський Архиєрей звернув увагу зібраних на перше літургічне читання, у якому розповідалось про старозавітного Йова, що втратив усе, але не відрікся Господа Бога і не нарікав на Нього. Папа порівняв Йова із багатьма християнами наших днів, які сьогодні переживають великі життєві трагедії, як наприклад ті, яких вигнали з рідного дому через їхню віру.

Господь піддав Йова великим випробуванням, дозволивши на те, щоб цей праведник втратив усі свої матеріальні добра, усю худобу, своїх дітей, своє здоров’я. Такий розвиток подій спонукав побожного чоловіка до того, що він почав проклинати своє життя, адже його терпінню прийшов кінець. З його уст виходять гострі слова, але вони стають його молитвою, бо він їх говорить щиро. Він звик до правди: як і в добрі щиро та відкрито звертався до Господа, так й у важких життєвих обставинах його молитва щира і пряма. Однак, він не віддаляється від Господа, не богохулить і не звинувачує Бога у своїх терпіннях.

Папа теж пригадав про Ісуса Христа, який волав до Небесного Отця словами: «Отче, чому Ти Мене покинув?!» Волання, яке стає щирою молитвою. Також багато людей, які переживають якісь трагічні події у своєму житті, які відчувають себе залишеними, волають до Господа і запитують Його: «Чому? Чому?». У такий спосіб вони немов бунтуються проти Бога. Але і таке звернення до Господа є молитвою, яка дуже подібна на молитву Спасителя: «Боже, чому Ти Мене покинув?!»

Папа наголосив, що молитися – це стати перед Богом у правді, тому, молитва Йова та багатьох людей, які переживають великі життєві випробування і волають до Бога, є їхньою молитвою, адже є відповіддю на реальність, що випливає із серця. Як багато такого волання підноситься до небес від християн, що зазнають переслідування, від похилих віком людей, яких покинули рідні, від хворих, які не мають допомоги від інших… Але, на жаль, трапляється і так, що люди, зазнавши невеликих труднощів, незначних випробувань, відвертаються від Бога, не хочуть з Ним розмовляти. Вони кажуть: «Я нагнівався на Бога, тому й не ходжу більше на Службу Божу». Часто причиною цього є легке життя, яке на мить піддало нас випробуванню. Часто наше голосіння, наш плач є театральними.

Єпископ Риму вказав на дві речі, які нам можуть допомогти. Перша: слід приготовлятись до того, що може настати важкий життєвий момент, який, можливо, не буде таким важким, як у старозавітнього Йова. Необхідно приготовляти наше серце до такого моменту. А друга: молитись, молитись з Цервою за всіх тих, які терплять, які подібні на терплячого Ісуса, які переходять через хвилину випробувань.








All the contents on this site are copyrighted ©.