Албанія – приклад відродження Церкви та мирного співжиття між релігіями. На загальній аудієнції з Папою Франциском 24 вересня 2014

Сьогодні, як і вчора, сила Церкви полягає не в організаційних здібностях, але – у Христовій любові. На цьому наголосив Папа Франциск під час загальної аудієнції у середу, 24 вересня 2014 р., що відбулася на площі Святого Петра у Ватикані. Промовляючи до паломників, які не лякаючись дощу заповнили площу перед Ватиканською базилікою, Святіший Отець поділився своїми враженнями та підсумками нещодавнього Апостольського візиту до столиці Албанії міста Тирани. Він зазначив, що це, насамперед, «акт подяки Богові», Який дозволив здійснити цей візит, а також ще одна нагода скласти прилюдну подяку і визнання албанському єпископатові, священикам й чернецтву, що служать з великою посвятою, як також подякувати владі за організацію подорожі.

«Цей візит, – пояснив Глава Католицької Церкви, – зродився із бажання відвідати країну, яка після тривалих утисків нелюдяного атеїстичного режиму живе досвідом мирного співжиття між своїми різними релігійними спільнотами. Мені здавалося важливим підбадьорити її на цьому шляху, щоб вона рішуче прямувала ним вперед та поглиблювала його наслідки на користь спільного добра». Саме тому, за словами Папи, центральною подією була міжрелігійна зустріч, під час якої він міг «із задоволенням відзначити, що мирне та плідне життя між особами й спільнотами, приналежними до різних релігій, не лише бажане, але й конкретно можливе й здійсненне». Адже мова йде «про автентичний та плідний діалог», який уникає релятивізму й рахується з ідентичністю кожного його учасника.

Далі Святіший Отець пригадав, що зустріч з духовенством, чернецтвом, семінаристами й мирянськими рухами стала нагодою для «вдячного спогаду» про численних мучеників віри. «Завдяки присутності деяких старших осіб, які на власній шкірі перенесли жахливі переслідування, – зазначив він, – прозвучало відлуння віри багатьох героїчних свідків минулого, які йшли за Христом аж до найвищої жертви».

У цьому контексті Наступник святого Петра підкреслив, що сили переносити болючі хвилини життя випливають із «глибокої єдності з Ісусом, із взаємин любові з Ним». «Також сьогодні, як і вчора, сила Церкви походить не так із організаційних здібностей чи структур, які також потрібні, але свою силу Церква черпає не з них. Нашою силою, – наголосив Папа, – є Христова любов! Це сила, яка підтримує нас у хвилинах труднощів та надихає сьогоднішню апостольську діяльність, щоб донести до всіх доброту й прощення, свідчачи Боже милосердя».

Святіший Отець розповів, що вздовж дороги, яка веде з аеропорту до центральної площі албанської столиці, можна оглянути вивішені портрети сорока священиків, які були вбиті під час комуністичної диктатури і щодо яких відкрито беатифікаційний процес. Але до них слід додати сотні християнських і мусульманських духовних осіб, які «були вбиті, зазнавали тортур, були ув’язнювані й депортовані лише за те, що вірили в Бога». Протягом згаданого періоду тисячі церков і мечетей були зруйновані, перемінені на склади або і кінотеатри, в яких пропагувалася марксистська ідеологія, спалювано релігійні книжки, а батькам заборонялося давати дітям релігійні імена своїх предків.

«Пам’ять про ці трагічні події є суттєвою для майбутнього народу, – підкреслив Святіший Отець. – Пам’ять про мучеників, які витривали у вірі є запорукою долі Албанії, тому що їхня кров не пролилася даремно, але стала посівом, що принесе плоди миру й братерської співпраці. У дійсності, сьогодні Албанія є прикладом не лише відродження Церкви, але також мирного співжиття між релігіями. Тому, мученики не програли, вони – переможці. В їхньому героїчному свідченні відображається всемогутність Бога, Який завжди утішає Свій народ, відкриваючи нові шляхи й горизонти надії. Це послання надії, що ґрунтується на вірі в Христа й на пам’яті минулого, – підсумував Папа, – я ввірив всьому албанському народові, який я побачив сповненим ентузіазму і радості в місцях зустрічей і богослужінь, як також на вулицях Тирани».