Церква у Камбоджі готується відзначати 460-річчя євангелізації в контексті призадуми над милосердною любов’ю

У 1555 році на терени сучасної Камбоджі вперше ступила нога місіонера. Місцева Церква, яка зродилася завдяки місійній діяльності єзуїтів, домініканців та францисканців, готується до відзначення 460-річчя євангелізації. Готується до них, як зазначив у спеціальному душпастирському листі Апостольський вікарій Пномпеню єпископ Олівер Шмітгойслер, «у радикально відмінному від тодішнього контексті».

У Камбоджі, країні на південному сході Азії, понад 90% населення сповідують буддизм, а християни становлять лише коло 2 %. «Звісно, втілення Євангелія тут ще не завершилося, – пише архипастир. – Змінюється суспільство, змінюються звичаї, 21 століття присутнє в усіх суспільних та економічних секторах, багаті й надалі збагачуються, бідні залишаються бідними». З цього випливає заклик ієрарха дбати про те, щоб «послання визволення, принесене Ісусом, було дедалі більше присутнім» та щоб «кожен християнин дозволив проникнутися вірою, яка повинна відображуватися в житті та щоденних рішеннях».

Апостольський вікарій Пномпеню не оминув увагою того факту, що наступного року заплановано створення південно-азійського економічного співтовариства. За його словами, «як і все суспільство, Церква також повинна бути готовою увійти в цю нову плюралістичну спільноту», відкриваючи своє серце. Вона повинна жити не лише місцевим ритмом, але також ритмом Вселенської Церкви, а для цього слід також подбати про те, щоб «між різними складовими Церкви ніколи не забракло гармонії та пошани, що є свідченням глибокого сопричастя».

Варто зазначити, що відзначення 460-річчя євангелізації Камбоджі супроводжується Триріччям милосердної любові, яке місцева Церква проголосила на 2014-2016 роки, а його тема звучить: «Хто є моїм ближнім?». У посланні преосвященнного Олівера Шмітгойслера до вірних читаємо, що ці три роки покликані «допомогти у простоті й істині відповісти на запитання про те, яку Церкву ми хочемо будувати». «Саме тому, що камбоджійське суспільство є багатим на культурні й суспільні відмінності, ми покликані жити, як брати й сестри, щоб приймати ці відмінності та жити досвідом Церкви, Христового Тіла, сопричастя з Богом та у Бозі», – зазначив ієрарх.

«Господь Бог на боці вдови, сироти й чужинця. На кожному охрищеному лежить відповідальність за те, щоб відважно викривати всі ситуації несправедливості та корупції, які приносять користь сильним за рахунок слабких», – наголошує Апостольський вікарій Пномпеню, додаючи: «Три роки молитви та призадуми над милосердною любов’ю є також нагодою ділитися нашою вірою та харитативною діяльністю з усіма частинами нашого суспільства, на всіх рівнях, де ми присутні, як особи і як інституції. Ісусова любов є заразливою: нехай же вона запалить наші громади, щоб вони були сповненими ентузіазму та радості знаками життя, отриманого у повноті».