Зло не має ні першого, ні останнього слова. На молитві «Ангел Господній» з
Папою Франциском 20 липня 2014
Євангельська терпеливість не є проявом байдужості до зла, але свідченням надії на
кінцеву перемогу добра. На це, коментуючи євангельську притчу про пшеницю та кукіль,
звернув увагу Папа Франциск у своєму повчанні, яке він виголосив перед проказуванням
молитви «Ангел Господній» у неділю, 20 липня 2014 р., промовляючи з вікна робочого
кабінету до десятків тисяч паломників, які заповнили площу Святого Петра у Ватикані.
За
словами Святішого Отця, серед притч, тобто, коротких розповідей за допомогою яких
Ісус звіщав Небесне Царство, деякі є досить складними, які годі відразу зрозуміти
і які Спаситель Сам пояснює учням. Такою є притча про зерно і кукіль, яка стосується
теми присутності зла у світі. У ній розповідається про те, що господар посіяв добре
зерно, натомість, вночі прийшов ворог та посіяв на тому місці кукіль. Папа зауважив,
що в єврейській мові це слово має той самий корінь, як й ім’я «Сатана» та вказує на
поняття поділу. «Всі ми знаємо, – додав він, – що диявол є сіячем куколю: він завжди
намагається поділити людей, родини, держави і народи». Коли бур’ян проріс, робітники
хотіли виполоти його, але господар не дозволив, кажучи: «Щоб не трапилося так, що
вириваючи кукіль, не вирвали разом з ним і пшеницю».
Ця притча, як зауважив
далі Наступник святого Петра, дає нам подвійний урок. «Насамперед, – сказав він, –
вона нам говорить, що зло, присутнє у світі, не походить від Бога, але від Його неприятеля
Лукавого. Це цікаво: він приходить серед ночі сіяти кукіль, у темряві. Туди, де відсутнє
світло, приходить він та сіє кукіль. Цей неприятель є хитрим: він посіяв зло серед
добра, так що нам, людям, неможливо чітко їх розділити, але наприкінці це зможе зробити
Бог».
Другим повчанням є протиставлення терпеливості господаря, тобто, Господа
Бога, нетерпеливості слуг. «Ми, іноді, – вів далі Святіший Отець, – з великим поспіхом
осуджуємо, сортуємо, ставлячи по одному боці добрих, а на іншому – злих. Пригадайте
собі молитву гордого фарисея: “Дякую тобі, Боже, що я добрий, що не є таким як отой
поганий”. Бог, натомість, вміє чекати. Він споглядає на ниву життя кожної людини з
терпеливістю і милосердям: Він краще від нас бачить бруд і зло, але бачить також паростки
добра і з довір’ям чекає, коли вони дозріють. Бог – терпеливий і вміє чекати».
За
словами Папи, наставленням господаря є «надія, що ґрунтується на впевненості у тому,
що зло не має першого і не матиме останнього слова». Навіть більше: завдяки цій терпеливій
надії Господа Бога сам бур’ян, тобто «лихе серце, наповнене багатьма гріхами», врешті-решт
може стати добрим зерном. «Але, увага: євангельська терпеливість не означає байдужості
до зла, не можна плутати зло з добром! Перед обличчям куколю, присутнього у світі,
Господній учень покликаний наслідувати Божу терпеливість, скріплювати надію, покладаючись
на непохитну віру в кінцеву перемогу добра, тобто, Божу перемогу», – наголосив Святіший
Отець.
«У дійсності, наприкінці зло буде усунене та знищене: коли прийде час
жнив, тобто, суду, женці, за наказом господаря окремо, зберуть кукіль, щоб його спалити.
У той день кінцевих жнив суддею буде Ісус, Який посіяв добре зерно у світі, Який Сам
став “пшеничним зерном”, помер і воскрес», – підсумував Папа, зазначаючи, що наприкінці
часів всі ми будемо суджені тією самою міркою: милосердя, яке ми проявили до ближніх,
буде застосоване до нас. «Просімо у Пресвятої Богородиці, нашої Матері, щоб допомогла
нам зростати у терпеливості і милосерді», – закликав Святіший Отець.