Папа Франциск: Первісна громада вірних – образ кожної християнської спільноти

Кожна християнська спільнота повинна порівнювати власне життя із життям первісної громади вірних, перевіряючи свою здатність до життя у згоді, своє свідчення про воскреслого Ісуса Христа та своє служіння убогим. На цьому зосередив свою увагу Папа Франциск 29 квітня 2014 року під час проповіді на Святій Месі, яку він очолив у ватиканській резиденції «Дім Святої Марти». Він наголосив, що первісна Церква, яка складалась із перших учнів Спасителя, є образом для сучасної Церкви.

Вселенський Архиєрей спершу підкреслив життя у згоді між першими послідовниками Ісуса, про яких читаємо із книги Діянь Апостолів. Та перша групка учнів Месії, як розповідає нам Святе Письмо, мала одне серце та одну душу; у ній панував мир. А це означає, що у тій спільноті не було місця на плітки, на заздрість, на наклепи та очорнення. Первісна спільнота Христових учнів відзначалася любов’ю, яка наповнювала усе. Тому, щоб оцінити якусь християнську спільноту, слід подивитись на поведінку її членів: чи вони лагідні й покірні, чи у тій спільноті існують суперечки за владу, чи між тими християнами є заздрість, чи є місце на пусті балачки?! Папа наголосив, що диявол завжди намагається розділити учнів Ісуса, внести у християнську спільноту поділ.

Далі проповідник зазначив, що також і у першої християнської спільноти були свої проблеми, про які нам розповідає автор Діянь Апостолів: боротьба за владу, доктринальні суперечки та інше. Були також проблеми щодо служіння вдовам, саме тому й апостоли вибрали сімох мужів доброї слави і висвятили їх на дияконів. Проте, незважаючи на різні труднощі, та перша спільнота відзначалася порозумінням, гармонійним внутрішнім життям та свідченням про воскреслого Ісуса. Папа зоохотив кожну християнську спільноту запитати себе про свідчення про Христове воскресіння: чи наша парафія, наша єпархія, наша християнська спільнота насправді вірить у воскресіння Спасителя і чи своїм життям, поведінкою її членів свідчить про воскреслого Ісуса Христа?!

Третій елемент, на якому зупинивля Єпископ Риму, було служіння бідним, за прикладом, знову ж таки, першої спільноти Христових учнів. Кожен християнин, кожна християнська спільнота повинна призадуматись над тим, як вона ставиться до убогих. А також запитати у чому полягає багатство даної християнської спільноти: у владі, у матеріальних статках?! Згода, свідчення, убозтво та опіка про бідних, – це є ті дари, які отримуємо від Господа, від Святого Духа, Який творить Церкву та Її з’єднує. Святий Дух надихає до свідчення про воскреслого Ісуса. Святих Дух робить християнина убогим, бо Він є багатством і вчиняє його спроможним до служіння бідним та знедоленим. «Нехай Святий Дух, – мовив на закінчення Вселенський Архиєрей, – допомагає нам на цій дорозі наново народжених силою Святого Хрищення».