1 травня – празник Святого Йосифа, робітника

1 травня католицька Церква святкує празник Святого Йосифа, робітника, небесного покровителя усіх трудівників. Це також і перший день місяця, який, за традицією, присвячений Пречистій Діві Марії. Протягом довгих десятиріч у нашій країні перше травня було тільки Міжнародним днем трудящих, а про його християнське значення не могло бути й мови. Та над цим варто замислитись.

За словами Папи Венедикта XVI, цей празник особливо дорогий християнському людові. Його встановив Папа Пій ХІІ 1955 року, щоб відповісти на знаки часу й підкреслити важливість людської праці та присутність Ісуса Христа і Церкви серед робітничого світу.
Святий Папа Іван ХХІІІ вибрав святого Йосифа Небесним покровителем ІІ Ватиканського Собору, 1961 року написавши Апостольського Листа, в якому, серед іншого, згадує те, що писали про святого Йосифа його попередники, починаючи від Папи Пія ІХ і закінчуючи Пієм ХІІ. До речі, святий Іван ХХІІІ відзначався особливою набожністю до святого Йосифа, адже його хресне ім’я було Анджело Джузеппе (тобто Йосиф).

Святий Папа Іван Павло ІІ в Енцикліці „Із праці своєї” наголошував, що також і в сучасному суспільстві треба свідчити „Євангеліє праці», про яке він говорив у цій Енцикліці. В апостольському листі «Опікун Спасителя» він підкреслював, що всі трудівники запрошені наслідувати приклад цього „праведного чоловіка”. Особистий досвід Святого Йосифа певним чином відбивається у житті кожної трудящої людини. І хоч їхня робота може бути дуже відмінною, однак, вона завжди спрямована на те, щоб задовольнити якусь людську потребу, щоб служити людині.

Святий Йосиф – це небесний покровитель Вселенської Церкви та, одночасно, покровитель робітників. Святе Письмо називає його „чоловіком праведним”. Більшу частину свого життя Святий Йосиф провів біля верстата у своїй теслярні в Назареті. На перший погляд його життя могло здаватись таким самим, як і багатьох інших, що, як і він, займались важкою фізичною працею. Однак, його життя було настільки надзвичайним і гідним подиву, що Церква ставить Святого Йосифа як зразок для всіх трудівників.

Якщо замислимось над тим, у чому причина такого відзначення, то побачимо, що праця Святого Йосифа, отой його щоденний труд, був освячений присутністю Ісуса Христа. Святий Йосиф був вибраний Богом, щоб стати названим батьком Ісуса Христа та Обручником Пречистої Діви Марії, а це, насправді, найвища гідність. Святий Йосиф забезпечував матеріяльний прожиток для Святої Родини і все, що він робив, робив для Господа Бога і робив щиро та самовіддано.

Віруючі християни добре знають, що в кожній людині прихований Христос, адже Він сам сказав, що „все, що ви зробили одному з братів моїх найменших – ви мені зробили” (Мт 25,40). Отже, кожною роботою можемо служити самому Христові, наслідуючи приклад Святого Йосифа, охоронця Божого Сина.

«Із прикладу святого Йосифа, – навчав Папа Венедикт XVI, хресне ім’я якого Йозеф, – ми всі черпаємо сильне заохочення з вірністю, простотою та чесно виконувати завдання, яке доручене нам Божим провидінням».

Папа Франциск в одній із проповідей звернув увагу на те, що Євангелія показує нам святого Йосифа, як мужа сильного, відважного, працьовитого, але його дух виявляється лагідним, що не є «чеснотою слабких, а навпаки, підкреслює силу духа, здатність бути уважним, співчутливим, бути справді відкритим на іншого, любити. Ми не повинні боятися доброти, лагідності!» – наголосив Папа Франциск.

Згадуючи Святого Йосифа та будиночок Пресвятої Родини в Назареті, думка лине до Пречистої Діви Марії. Святий Іван Павло ІІ висловлював побажання, щоб Пресвята Богородиця з материнською дбайливістю увійшла в усі наші доми, щоб, таким чином, кожна християнська родина стала насправді „маленькою Церквою”, в якій віддзеркалюється таїнство Христової Церкви. А щоб це сталось, потрібно, щоб у кожній християнській сім’ї процвітала щира набожність до Пречистої Діви Марії.

А Папа Франциск, звертаючись до вірних під час однієї із аудієнцій сказав: «Просімо у святого Йосифа та в Пречистої Діви Марії, щоб навчили нас бути вірними своїм щоденним обов’язкам, жити вірою у своїх щоденних вчинках, а також давати якомога більше місця для Бога в нашому житті, зупинятися, щоб споглядати Його обличчя».

Варто згадати, що на гербі Папи Франциска знаходиться восьмираменна зірка та квітка нарду (туберози). Згідно із давньою геральдичної традицією, зірка означає Пречисту Діву Марію, Матір Христа та Церкви. А квітка туберози, що її називають також і нардом, так само як і квітка лілеї в інших зображеннях вказує на Святого Йосифа, покровителя Вселенської Церкви. Розміщуючи в своєму гербі ці символи, Папа прагнув висловити свою особливу набожність до Пресвятої Богородиці та Святого Йосифа.

Додамо, що чудовим засобом для зросту цієї набожності до Пречистої Діви Марії служать наші маївки у церквах, під час яких відправляють Молебні чи Акафісти до Пресвятої Богородиці, звучать проповіді та роздумування про Її життя й чесноти, звучать зворушливі пісні на честь Пречистої Діви Марії, які проникають в глибини сердець. Ці маївки запам’ятовуються на все життя і багатьом віруючим спогад про ці відправи допоміг встоятись серед важких переслідувань віри.