Повернутися до місця особистої зустрічі з Христом, що стати свідком Його воскресіння.
Великодня проповідь Папи Франциска
Де і як відбулася моя перша зустріч з Христом? Дати відповідь на це запитання у контексті
Ісусового заклику до учнів повернутися до Галилеї заохотив вірних Папа Франциск, проповідуючи
під час Пасхального Чування, яке він очолив 19 квітня 2014 р., ввечері, в базиліці
Святого Петра у Ватикані. Згідно з давньою традицією Церкви, під час цієї нічної великодньої
літургії Наступник святого Петра уділив Святі Тайни християнського втаємничення 10-ом
дорослим катехуменам.
У прочитаному євангельському уривкові розповідалося про
зустріч жінок, що прийшли до Ісусового гробу, з ангелом, який звістив їм про воскресіння
Христа, а пізніше сам Спаситель явився їм та сказав: «Не бійтеся, ідіть та звістіть
моїм братам, щоб ішли до Галилеї, там мене побачать».
Коментуючи це читання,
Святіший Отець зауважив, що після смерті Учителя апостоли були розгублені, їхня віра
похитнулася, погасла надія. І ось, вістка, принесена жінками, «хоч і неймовірна»,
але була немов «промінь світла посеред темряви».
А що ж означає наказ іти до
Галилеї? Папа пригадав, що Галилея була місцем покликання апостолів. «Повернутися
туди означає повернутися до місця першого покликання», – додав він, пояснюючи, що
це означає ще раз пережити, переосмислити ці події, як Ісус їх покликав, а вони все
залишили та пішли за Ним, Його проповіді та чуда, але вже у світлі хреста та воскресіння.
За
словами Святішого Отця, також кожен із нас має свою «Галилею» на початку «шляху з
Ісусом», і повернутися до Галилеї означає «щось прекрасного, означає наново відкрити
наше Хрищення, як живе джерело, черпати нові сили з кореня нашої віри та нашого християнського
досвіду». Це означає повернутися до того палаючого моменту, «в якому мене доторкнулася
Божа благодать», а від цієї іскри зможемо запалювати наші щоденні вогнища, нести тепло
нашим ближнім. «З цієї іскри запалюється смиренна радість, та радість, яка не відкидає
біль та розчарування, добра і лагідна радість».
Але в житті християнина після
Хрищення існує «ще суттєвіша» Галилея, тобто, «досвід особистої зустрічі з Ісусом
Христом», під час якої Він покликав йти за Ним та брати участь у Його місії. «У цьому
сенсі повернутися до Галилеї, – зауважив Папа, – означає оберігати у серці живу пам’ять
про це покликання, коли Ісус перейшов моєю дорогою, милосердно поглянув на мене, запросив
іти за Ним; відновити пам’ять про ту хвилину, коли Його очі зустрілися з моїми, момент,
коли він дав мені відчути, що любить мене».
У цьому контексті Святіший Отець
закликав призадуматися над тим, де і якою є «моя Галилея»? Чи пам’ятаю її, а коли
забув, то просити Господа Бога, щоб Він підказав та допоміг туди повернутися. «Пасхальна
Євангелія, – підсумував він, – ясна: слід повернутися туди, щоб побачити воскреслого
Ісуса та стати свідками Його воскресіння. Це не є повернення назад, це не ностальгія.
Це означає повернутися до першої любові, щоб отримати вогонь, запалений Ісусом у світі,
та нести його всім аж до кінців землі».