Воскресіння – це не щасливий кінець гарної казочки, але присутність
і дія ГосподаБога. На загальній аудієнції з Папою 16 квітня
2014
Коли здається, що все втрачено, тоді втручається Господь Бог силою воскресіння. Коментуючи
під час загальної аудієнції у середу, 16 квітня 2014 р., посередині Страсного Тижня,
події, пов’язані із стражданнями і смертю Ісуса, на це звернув увагу Папа Франциск.
Він зазначив, що «болісний шлях», обраний Христом «у повній свободі», розпочинається
актом Юдиної зради, а повнотою пониження стала «хресна смерть».
«Споглядаючи
на Ісуса під час Його страстей, бачимо, немов у дзеркалі, страждання всього людства
та знаходимо Божественну відповідь на таємницю зла, болю і смерті», – підкреслив Святіший
Отець, додаючи, що побачені страждання і смерть наносять людині рану, особливо, якщо
йдеться про невинних. А Ісус бере на Себе усе це зло. «Ми очікуємо, – додав він, –
що Бог у Своїй Всемогутності тріумфальною божественною перемогою розгромить несправедливість,
зло, гріх, страждання. Бог, натомість, показує нам смиренну перемогу, яка по-людськи
виглядає поразкою».
Божий Син на хресті виглядає переможеним. Але Його страждання,
як зауважив Папа, не є випадковістю, бо «так написано» в Писаннях. І ми не маємо забагато
пояснень цій вражаючій таємниці великого Божого смирення. Однак, «коли здається, що
все втрачено, коли нікого не залишилося, тому що “ударять пастиря і вівці розбіжаться”,
саме тоді діє Бог могутністю воскресіння. Воскресіння Ісуса – це не щасливий кінець
гарної казочки, це не happy end якогось фільму, але втручання Бога Отця там,
де розбивається людська надія. В хвилини, коли здається, що все втрачено, в хвилини
болю, коли багато людей відчувають потребу зійти з хреста, настає момент, найближчий
до воскресіння», – наголосив Наступник святого Петра, пригадавши, що ніч стає найтемнішою
саме перед світанком, але в найтемнішій хвилині втручається Бог.
Підсумовуючи,
Папа зазначив, що Ісус, який вибрав цю дорогу, кличе нас наслідувати Його. І коли
настають такі моменти, коли не знаходимо виходу із наших труднощів, не треба маскувати
своє падіння, але «з довірою відкритися на надію на Бога».