Папа Франциск про шкідливість духовного лінивства та формального християнства
Перемагати духовне лінивство, не зупиняючись на формальних речах закликав вірних Папа
Франциск, коментуючи під час ранкової проповіді у вівторок, 1 квітня 2014 р., євангельський
уривок, в якому розповідається про зцілення паралітика, який 38 років очікував зцілення.
Як
розповідає святий євангелист Іван, один паралітик лежав біля Силоамської купелі в
Єрусалимі, до якої час-від-часу сходив ангел і порушував води, і той, хто перший занурювався,
отримував зцілення. Згаданий чоловік скаржився, що не мав нікого, хто би вкинув його
до води, і тому інші його випереджували. Коли ж надійшов Ісус, то наказав йому підвестися
та йти. Так сталося, але чудо викликало нарікання фарисеїв, адже того дня була субота.
За
словами Святішого Отця, в цій розповіді знаходимо опис двох важких духовних недуг,
над якими «варто призадуматися». Перша з них – це покірлива примиреність паралітика
з долею, який розчарований та нарікає. «Маю на увазі, – сказав проповідник, – багатьох
християн, багатьох католиків, яким бракує ентузіазму, які розчаровані». Такі люди
визнають, що вірять, що ходять на Службу Божу кожної неділі, але життя, мовляв, є
таким, яким є, і не варто занадто втручатись у справи віри. Мовляв, мені вистачить,
що я вірую, щоб бути спасенним, але не відчуваю потреби виявляти її іншим. Краще нічого
такого не робити, не ризикувати, а то можна наразитися на критику…
«Це хвороба
лінивства, християнської байдужості. Таке наставлення паралізує апостольську ревність,
вчиняє християн застоялими, спокійними, але не в доброму значенні цього слова: вони
не дбають про те, щоб виходити для звіщення Євангелія», – відзначив Папа, наголошуючи,
що такі християни «є сумними, негативними», тому що лінивство породжує смуток. Такі
християни, «позбавлені апостольської ревності», не приносять користі Церкві, але таких
християн-егоїстів є чимало.
Але в згаданому уривкові з Євангелії знаходимо
і інший гріх, коли бачимо критику Ісусового вчинку, за те що Він вчинив чудо у суботу.
Це є гріх формалізму, коли «християни не залишають місця для Божої благодаті», залишаючись
формальними, дбаючи лише про зовнішні атрибути. «Так не можна!» – це слова, які вони
найчастіше вживають.
Протилежністю цим двом наставленням є поведінка Ісуса,
Який наблизився до паралітика, запитуючи: «Чи хочеш оздоровитися?» – та зціляє його.
А коли пізніше знову його зустрів, каже йому: «Більше не гріши». Саме так, за словами
Папи, повинні поводитися християни. З апостольською ревністю наближатися до зранених
людей, з братерським словом пропонуючи Божу благодать, яка приносить зцілення, а також
перестерігати від гріха.