Evangelii gaudium – з Папою Франциском про нову євангелізацію (15)

«У сучасному світі, з огляду на швидкість комунікацій та користолюбну вибірковість змісту, здійснювану засобами інформації, послання, яке звіщаємо,більше, ніж будь-коли, ризикує виявитися спотвореним та применшеним до деяких своїх другорядних аспектів. З цього випливає, що деякі питання, які становлять частину морального вчення Церкви, залишаються поза контекстом, який надає їм сенсу», – пише Папа Франциск у першому розділі Апостольського Напоумлення «Радість Євангелія», роздумуючи над необхідністю місійного перетворення Церкви, додаючи, що це спричиняється до того, що сама благовість у такому випадку ідентифікується з хоч і важливими, але другорядними аспектами, які «не виявляють суті послання Ісуса Христа». «Отож, варто бути реалістами, – наголошує він, – і не вважати самозрозумілим те, що наші співрозмовники знають цілісне тло того, що ми говоримо, чи можуть поєднати наші слова із суттєвим ядром Євангелія» (п. 34).

Тому, на думку Наступника святого Петра, місійне душпастирство не означає «розрізненого передавання безлічі доктрин», яке воно намагається нав’язати силою наполегливості. Прийняти місійний стиль, здатний насправді досягти всіх без винятку, означає таке звіщення, яке «зосереджується на суттєвому, на тому, що є найкращим, найбільшим, найпривабливішим, й, одночасно, найнеобхіднішим» (п. 35).

Святіший Отець пригадує, що всі об’явлені істини «походять із того самого божественного джерела», і в них слід однаково вірити. Але деякі з них «важливіші для безпосереднішого вираження суті Євангелія». Папа посилається на Другий Ватиканський Собор, який стверджував, що існує певний порядок, своєрідна «ієрархія» істин католицької доктрини, у залежності від зв’язку з основами християнської віри. «І це стосується як догм віри, так і цілісності вчення Церкви, включаючи моральне» (п. 36).