Папа Франциск: Молитва та покора допомагають нам зберегти Боже слово

Коментуючи під час ранкової Святої Меси в каплиці ватиканської резиденції «Дім святої Марти» у п’ятницю, 21 березня 2014 р., євангельську притчу про нечесних виноградарів, Папа Франциск поділився думками про те, як не «вбити» у своєму серці Боже слово.

Промовляючи до «фарисеїв, книжників та старших», Ісус розповів притчу про виноградарів, які спочатку вбили господаревих слуг, а пізніше – єдиного сина-спадкоємця, щоб заволодіти виноградником. Спаситель бажає вказати провідникам народу на пастку, в яку вони потрапили, не маючи серця, «відкритого на Боже слово».

За словами Святішого Отця, також і нам загрожує ця небезпека. «Існують люди, які присвоїли собі Боже слово, – сказав він. – Боже слово у такому випадку стає їхнім словом, відповідно до їхніх інтересів, ідеологій та богословствувань, які служать їм. Тоді кожен його інтерпретує так, як йому заманеться, відповідно до своїх інтересів». Як зауважив проповідник, саме задля того, щоб зберегти такий стан речей, провідники Вибраного народу й убили Ісуса. Коли Він розповів цю притчу, вони зрозуміли, що вона – про них, а тому шукали способу, як Христа схопити.

При такому ставленні Боже слово «стає мертвим, ув’язненим». З нами це трапляється, коли ми «не є відкритими на новизну», яку це слово приносить, або «неслухняні» йому. Але залишається місце для надії, адже Боже слово не перестає жити у серцях простих людей, смиренних представників Божого люду. Фарисеї та книжники не могли заарештувати Ісуса, бо боялися людей, які вважали Його пророком, ходили слідом за Ним, слухали Його слова, «не використовуючи їх у своїх цілях», але почувши, намагалися ставати «хоч трохи кращими».

Отже, що ми повинні робити, «щоб не вбивати Боже слово», щоб не «ув’язнювати Святого Духа»? Папа Франциск пропонує дві прості речі: молитва та покора. Ті, які хотіли вбити Ісуса, не молилися, бо почувалися безпечними, сильними. Коли ж будемо покірними та молитимемось, то з нами не станеться, як з тими і людьми і тоді «не вбиватимемо», захищаючи слово, яке тільки вважатимемо Божим, у той час, як мова йтиме про слово, «нами повністю спотворене».