Повчання Папи Франциска – компас для вихователів (5)

Пропонуємо вашій увазі дальші роздуми архиєпископа Буенос-Айреса, кардинала Берґольйо (теперішнього Папи Франциска) про виклики, які сучасний світ ставить перед вихователями-християнами, що опубліковані в книжці «Виховувати: вимога і захоплення. Виклики для вихователів-християн». Це серія конференцій про християнське виховання, які він провів у столиці Аргентини 1999 року.

У 24 розділі Євангелії від святого Луки читаємо: «Я вам пошлю те, що мій Отець обіцяв був. Сидіть у місті, аж поки не одягнетесь силою з висоти» (Лк 24, 49). Ці слова вказують, що після обітниці тріумфує надія. «Залишайтесь на своїх місцях, будьте разом, і Божий Дух усе перемінить, все вчинить новим», – казав Ісус до Своїх апостолів.

«Ми запрошені творити культуру спільності, – нагадує кардинал Берґольйо. – Якщо ми діємо не з титанічною навальністю, а робимо добро з покірливою лагідністю, яка зроджується з мудрості, то наші дії будуть сповнені спокійною переконливістю. В наші часи живемо серед неспокійного людства, яке шукає сенсу власного існування, бажає висловитись, щоб відновити втрачену гармонію, прагне інтегрувати власне «я» серед багатьох непевностей. У цьому духовному пошуку можемо вбачати знак Святого Духа і не можемо стояти від нього осторонь».

Наш вклад переможе інертність, яка веде до того, щоб намагатись відбудувати те, що було «вчора», маючи в руках тільки те, що залишилось від перерваної подорожі. Так як перші християни, ми повинні звіщати Боже слово не лише за допомогою переконливих слів, але, перш усього, свідчити нашим життям, що істина, яка ґрунтується на Христовій любові до Церкви, насправді, вірогідна. Сучасна людина настільки пересичена багатослів’ям, що ніщо з почутого не викликає в неї довіри і вона рискує не знайти виходу із сумнівів та байдужості, що є серйозними хворобами духа.