Жодного діалогу з сатаною! На молитві «Ангел Господній» з Папою Франциском 9 березня 2014

Час Великого Посту є нагодою для того, щоб навернутися, відновивши хрещальні обітниці та зрікаючись сатани. На цьому наголосив Папа Франциск перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 9 березня 2014 р., коментуючи євангельський уривок, в якому розповідається про те, як сатана спокушав Ісуса після хрищення в Йордані та сорокаденного посту в пустелі, перед початком Його прилюдної місії.

Святіший Отець зауважив, що спокусник намагається відвернути Ісуса від Отцевого задуму спасіння, тобто, від «жертви, від любові, яка віддає Себе», як викуп за багатьох, пропонуючи навзамін «легкий шлях успіху та могутності». «Поєдинок між Ісусом та Сатаною, – вів далі він, – відбувається за посередництвом цитат зі Священного Писання. Для того, щоб відволікти Ісуса від хресної дороги, диявол, у дійсності, представляє Йому фальшиві месіянські сподівання: економічний добробут, на який вказує можливість перемінити камінь у хліб; видовищний та привабливий стиль поведінки – пропозиція кинутися вниз із найвищої точки Єрусалимського храму, щоб Його врятували ангели, і, врешті, найкоротша дорога до влади й панування взамін за акт поклоніння Сатані».

У цьому контексті Папа наголосив, що Ісус рішуче відкидає ці спокуси, виявляючи «рішучість у слідуванні шляхом, приготованим Отцем, без жодного компромісу з гріхом та логікою світу». «Зауважте, як Ісус відповідає, – звернув увагу Наступник святого Петра. – Він не вступає в діалог із Сатаною, як це вчинила Єва у земному раю. Ісус добре знає, що з Сатаною не можна діалогувати, тому що він дуже хитрий. Тому, замість діалогувати, як це чинила Єва, Ісус шукає захисту у Божому слові, і відповідає силою цього слова. Пам’ятаймо про це: в хвилині спокуси, наших спокус, не вести жодних дискусій із Сатаною, але завжди оборонятися Божим словом».

Відповідаючи спокусникові, Христос, посилаючись на Боже слово, насамперед пригадує, що «не єдиним хлібом житиме людина, але кожним словом, що виходить з Божих уст». Це, за словами Святішого Отця, додає нам сил, підтримує у змаганні з ментальністю світу, «яка применшує людину до рівня першочергових потреб, спричиняючись до того, що вона втрачає здатність прагнути те, що є істинним, добрим і прекрасним, прагнути Бога та Його любові». Пригадка про те, що «не випробовуватимеш Бога твого» вказує, що «шлях віри проходить також через темряву і сумніви, живиться терпеливістю та витривалим очікуванням». Ісус теж пригадує, що «Богові єдиному поклонятимешся», вказуючи на необхідність «позбуватися ідолів, марноти, та будувати своє життя на тому, що суттєве».

«Ці Ісусові слова, – вів далі Папа, – знаходять конкретне підтвердження у Його діях. Абсолютна вірність Божому задумові любові через три роки приведе Його до остаточних порахунків із “князем цього світу”, в годину страстей та смерті, і там Ісус отримає свою остаточну перемогу, перемогу любові».

Підсумовуючи, Святіший Отець зазначив, що «час Чотиридесятниці є для нас слушною нагодою для того, щоб пройти шляхом навернення». «Оновмо, – закликав він, – обітниці свого Хрищення: зречімося Сатани та всіх його діл та обману, – тому до він є спокусником, – щоб ходити Божими стежками та дійти до Пасхи в радості Святого Духа».