Великий Піст – час, щоб вирватися із щоденної рутини та відкритися на Бога і ближнього. Проповідь Папи Франциска з нагоди початку Великого Посту

Закликаючи до навернення, Чотиридесятниця приходить для того, щоб нас пробудити із заціпеніння, звільнити від небезпеки прямувати вперед лише за інерцією. На цьому наголосив Папа Франциск під час проповіді, виголошеної в базиліці Святої Сабіни в Римі. У Попільну середу, 5 березня 2014 р., він очолив у одному з найдавніших храмів Риму Євхаристійне богослуження з нагоди початку Великого Посту.

Святіший Отець зазначив, що Чотиридесятниця є запрошенням повернутися до Бога, адже завжди існує щось, що не потрібно змінити «у нас, у суспільстві, в Церкві», тому «потребуємо навернення». За словами Папи, ми живемо «у дедалі більше штучному світі, не зауважуючи, що виключаємо Бога з наших кругозорів», а Великий Піст є нагодою «пробудитися з інертності та щоденної рутини».

Як засоби для навернення, Церква пропонує такі практики, як молитва, піст і милостиня, які допомагають нам не піддаватися опануванню зовнішніми речами. Ними позначений великопосний шлях, який включає також хрест та самозречення. Папа вказав на них, закликаючи вірних «відкритися на Бога і на ближніх», пам’ятаючи, що «ми є творінням, а не Богом».

Святіший Отець пояснив, що молитва є силою християнина та кожного віруючого. «Перед обличчям багатьох ран, які викликають біль та можуть спричинитися до закам’яніння серця, ми покликані зануритись у море молитви, яке є морем безмежної Божої любові», – сказав він. Піст, натомість, «спонукає обрати помірковане життя, яке не чинить марнотратства». Він також допомагає «вправляти серце у суттєвому та взаємоподілі». Але слід бути обережними, щоб «не практикувати формального посту».

Папа зауважив, що наслідком справжнього посту є користь для ближніх, піст має сенс лише тоді, коли «допомагає нам поводитися за прикладом Милосердного Самарянина, який схилився над потребуючим ближнім та подбав про нього». Вираженням цієї безкорисливості, якою повинен би відзначатися кожен християнин, який від Бога отримав безкорисливий дар, є милостиня, що є визволенням із «опанування володінням, від страху втрати того, що маю, від смутку тих, що не хочуть ділитися з іншими своїм добробутом».