Повчання Папи Франциска – компас для вихователів – 3

Темою наших передач у вівторки є тепер книжка «Виховувати: вимога і захоплення. Виклики для вихователів-християн», яка вміщає цикл конференцій про християнське виховання, які кардинал Берґольйо (теперішній Папа Франциск) провів у Буенос-Айресі 1999 року. Спочатку книжка була видана іспанською мовою 2006 року в Буенос-Айресі, згодом перевидана, а наприкінці 2013 року її з доповненнями спільно перевидали два видавництва – Отців Кларетіан в Буенос-Айресі (Аргентина) та Отців Салезіан в Мадриді (Іспанія). Італійський переклад книжки має назву: «Дисципліна і захоплення. Сучасні виклики для тих, хто повинен виховувати».

Думки Папи Франциска допомагають усвідомити велику відповідальність за християнське виховання молодого покоління, яке не можна відкладати «на пізніше», або чекати, щоб цим зайнялись інші. Він вказує, що духовним багатством католицьких батьків, вчителів-католиків, вихователів-християн є виховання, яке вони самі отримали як у своїх родинах, так і від тих, що передали їм християнські цінності, а пам’ятати про це – означає з любов’ю і відданістю провадити цим шляхом молоде покоління. «Пам’ять народів – це не комп’ютер, – сказав Папа Франциск, – Пам’ять народів – це серце».

Пам’ять – це спогадування, оживлення спогадів, поновна зустріч. Кардинал Берґольйо порівнює її з Євхаристією, в якій ми, як брати, зустрічаємось з Христовим Тілом. Пам’ять – це йти до джерел, зачерпнути з них нової наснаги та прямувати вперед.

Але, як вказує автор, є багато нездорової, невиразно окресленої пам’яті, яка неспроможна вийти поза межі своєї першої очевидності, засліпленої модними напрямками та течіями, тимчасовими почуттями, а всі ці фрагменти розпорошують та відволікають від найважливішого, а саме: Господь живий і Він серед нас. Він нас кличе, підтримує, нас посилає звіщати Добру Новину.

Кардинал Берґольйо стверджує, що все те, що не вкорінене в нашій духовній пам’яті, з якої черпаємо не тільки життєву наснагу, але й культурну. Якщо культура не має історичного коріння, то вона не дає нам підтримки.

Ми спонуканї шукати повноту людського існування в тому особливому історичному контексті, в якому тепер живемо. І перед християнськими батьками, і вихователями, і всіма, хто причетний до виховання дітей, виникає питання: на яку антропологічну основу повинно спиратись виховання та євангельське звіщення? Це спонукує дати принаймні приблизну оцінку нашій епосі.

«В наш час, – стверджує архиєпископ Буенос-Айреса, теперішній Папа Франциск, – бачимо, як людський розум, опанований техніцизмом, одночасно шукає світського месіанізму, породжуючи, так би мовити, «гностичну людину», що своє знання черпає з окультизму, потаємного, магії. Бачимо й таких, які підносять прапори фальшивих божків, виправдовуючи свої відхилення, забобони, упередження чи ідеології».

Про виклики, які глобальна культура сучасного світу ставить перед вихователями-християнами, і які з’ясовує у книжці «Виховувати: вимога і захоплення. Виклики для вихователів-християн» кардинал Берґольйо, теперішній Папа Франциск, буде мова наступного вівторка.