Ліван: Маронітська Церква про подолання кризи в країні

Маронітська Церква стурбована долею Лівану та вказує на шляхи, необхідні для порятунку країни від поділів, що їй загрожують. Про це йдеться в оприлюдненому на початку місяця документі за підсумками щомісячної зустрічі єпископату під проводом патріарха Бшари Бутроса Раї.

Документ, що складається з 4 розділів, розглядає один за одним усі аспекти актуальних негараздів країни, пропонуючи розв’язки для подолання кризи. У першому розділі наголошено на ролі Маронітської Церкви у формуванні ліванської самобутності ще перед проголошенням незалежності. У другій частині викриваються процеси маргіналізації християн у національному політичному й суспільному житті, руйнуючи слабкі інституційні рівноваги, які врегульовують представництво різних конфесійних груп.

Третій розділ присвячений проблемам в країні, серед яких особливо відзначено корупцію та фаворитизм. Документ також наголошує на тому, що в країні не мають права на існування озброєні військові формування, пов’язані з політичними силами, маючи на увазі, насамперед, парамілітарні формування «Хізболли». Ієрархи засуджують протистояння між політичними блоками, що ведуть до паралічу владних інституцій, закликаючи до невідкладного утворення «Уряду національного порятунку», до якого б увійшли представники кожної політичної сили.

Заключний розділ документу – це заклик до провідників християн та мусульман докладати спільні зусилля для того, щоб протистояти тероризмові, поширенню регіональних конфліктів, та надалі спільно захищати ліванську самобутність, яка ґрунтується на мирному співжитті в дусі співробітництва між різними етнічними групами та віросповіданнями.

Пригадаємо, що особливістю конституційної системи Лівану є конфесійний принцип, відповідно до якого найвищі державні пости в країні займають представники різних релігійних громад. У Лівані офіційно признано 18 віросповідань. У парламенті, уряді та розподілі місць у міністерствах та відомствах дотримуються пропорційної конфесійної системи. Президент країни належить до Маронітської Церкви, голова національної асамблеї – мусульманин шиїт, а голова Ради Міністрів – мусульманин суніт. У парламенті між християнськими депутатами різних Церков та мусульманськими депутатами встановлений паритет.