Папа Франциск: Молитва прослави вчиняє нас плідними
Про важливість вміння прославляти Господа Бога, не впадаючи у формальність, пригадав
Папа Франциск у вівторок, 28 січня 2014 р., під час проповіді в каплиці резиденції
«Дім святої Марти», коментуючи біблійний уривок, який розповідає про радісний танець
Давида перед Ковчегом Завіту, що був уприсутненням Бога серед Свого вибраного народу.
Увесь
ізраїльський народ радів і святкував, коли Ковчег Завіту повертався з філістимлянського
полону, а радість та молитва прослави спонукали Давида «вийти за рамки стриманості»
та «з усіх сил» танцювати перед Богом. Такою, за словами Святішого Отця, була молитва
прослави. «Нам, – зауважив він, – легко зрозуміти молитву прохання в Господа Бога,
як також і молитву подяки Богові». Не є важко зрозуміти «молитву адорації», однак,
молитву прослави «залишаємо збоку, вона не дається нам так спонтанно».
Хтось
може докорити, що така молитва притаманна тільки харизматичним групам, а не всім християнам.
Таким Папа відповідає: «Ні, молитва прослави є християнською молитвою, призначеною
для нас усіх! Під час Святої Меси, щодня, коли співаємо Свят, свят...
Це є молитва прослави: ми прославляємо Бога за Його величність, тому що Він є великим!»
А якщо хтось скаже, що нездатний до спонтанної молитви, такому Святіший Отець зауважує:
«Але ж ти здатний кричати з радості, коли твоя команда заб’є гол, а не спроможний
співати пісню хвали Богові? Не можеш трішки вийти за рамки стриманості, щоб прославити
Бога? Прославляти Господа – це ж зовсім безкорисливо. Не просити, не дякувати, а прославляти!»
Проповідник
наголосив, що ми повинні молитись «усім серцем», і це є також «актом справедливості»,
тому що Бог є великим. І Давид показує нам, наскільки він був щасливим з приводу повернення
Ковчегу, що через танець «молилось також усе його тіло». Тому, кожен повинен запитати
себе, чи вміє прославляти Бога, а коли проказує «Свят» або «Слава»,
то чинить це цілим серцем, а чи просто вимовляє вустами?
Донька Саула Міхель
скритикувала Давида за цей танець, запитуючи, чи йому, цареві, не було соромно поводитися
так перед усіма підданими. «Запитую себе, – сказав у цьому контексті Папа, – як часто
у своєму серці ми зневажливо ставимося до добрих людей, які прославляють Бога так,
як це їм вдається, спонтанно, за те, що вони "неосвічені", за те, що не дотримуються
формальних способів поведінки?» У Біблії читаємо, що через таке своє наставлення Міхель
залишилася бездітною до кінця свого життя. Боже слово каже нам, що «радість, молитва
прослави чинить нас плідними», натомість, ті, які «закриваються у формальності холодної,
відміряної молитви», можуть опинитись у «безплідності своєї формальності».