Папа Франциск: Навіть найбільші трагедії не повинні вкидати у відчай того,
хто вірує в Бога
Людина може вважати, що вона панує над проминаючою миттю, але лише Христос є володарем
часу. На це звернув увагу Папа Франциск у своїй проповіді, виголошеній під час ранкової
Святої Меси в каплиці резиденції «Дім святої Марти», у вівторок, 26 листопада 2013
року, коментуючи євангельську розповідь про те, як Ісус передвіщав події, які трапляться
наприкінці світу.
Молитва та надія – дві поради, які прозвучали з вуст Святішого
Отця, щоб зрозуміти перебіг теперішнього та приготуватися до кінця часів. Адже молитва,
поєднана з чеснотою розпізнавання, допомагає зрозуміти життєві моменти та спрямовувати
їх до Бога, а надія є немовби маяком, що видно здалека і який освітлює як остаточну
пристань окремого життя, так і кінець часів. Ісус, пояснюючи учням те, що має трапитися,
наголошує на тому, що навіть найбільші трагедії не повинні вкидати у відчай того,
хто вірує в Бога.
«Християнин – це людина, яка вміє жити проминаючою миттю
та вміє жити в часі. Мить – це те, що маємо тепер, але це не час, мить проминає! Ми
можемо почуватися панами моменту, але вірити в те, що ми є панами часу – обманливо,
тому що час не є нашим, час належить Богові. Мить є в наших руках і ми вільні розпорядитися
нею», – зауважив Папа, посилаючись на Христовий заклик «не піддаватись обманливій
миті», тому що прийдуть ті, які бажатимуть використати замішання, що представити себе
Христом. Християнин, який є «людиною хвилини», повинен, за словами проповідника, мати
ці дві чесноти: молитву та розпізнавання.
«Щоб знати справжні знаки, щоб знати
дорогу, яку слід обрати в даний момент, – пояснив Святіший Отець, – необхідні дар
розпізнавання та молитва, щоб добре це зробити. Однак, для того, щоб споглядати у
час, паном якого є лише Господь Ісус Христос, нам не допоможе жодна людська чеснота.
Чесноту, щоб вдивлятися у час, нам має дати, подарувати Господь: нею є надія!»
Папа
підсумував, що християнин «вміє очікувати Господа у кожній хвилині, а коли йдеться
про кінець часів – покладає на Бога всю свою надію».