Любов допомагає долати всі труднощі, а джерелом любові є Ісус. Папа Франциск під час зустрічі з родинами світу

«Родино, живи радістю своєї віри!», – так звучить тема прощі сімей, і, як зазначив Папа Франциск: «Мені дуже подобається ця назва». Промовляючи до десятків тисяч родин, які в суботу, 26 жовтня 2013 р. заповнили площу Святого Петра, він зауважив, що вислухавши історії, свідчення тут присутніх родин, він чув про біль сімей, які живуть в бідності та на теренах війни, про бажання молоді, не зважаючи на тисячі труднощів, одружитися. Отож, постає питання: «Як і чи можливо жити радістю віри?»

Ісус в Євангелії від Матея каже: «Прийдіть до мене, всі втомлені і обтяжені, і я дам вам полегшення». Святіший Отець зауважив, що життя часто є трудним, а іноді й трагічним. Наприклад, праця – це труд, як і її шукання. Але найбільшим тягарем є брак любові, не отримати посмішки, не бути прийнятим. Тяжіють певні замовчування між членами сім’ї. Без любові щоденний тягар стає ще нестерпнішим...

«Дорогі родини, Господь знає про наші труднощі, справді знає. І знає також тягарі нашого життя. Але Господь також знає наше глибоке прагнення знайти радість полегшення! Пригадуєте? Ісус сказав: Ваша радість буде повною. Ісус бажає, щоб наша радість була повною!» – сказав Папа, підкреслюючи, що це перша річ, якою він бажав сьогодні з ними поділитися, отим запрошенням Ісуса, зверненим до всіх сімей світу, щоб приходили до Нього, щоб їхня радість була повною.

Другу думку Святіший Отець почерпнув з обряду подружжя. Він пригадав, що той, хто одружується, складає присягу завжди бути вірним, в радощах і в стражданнях, в здоров’ї і в недузі, любити і шанувати одне одного по всі дні свого життя. «Наречені, – підкреслив Папа, – в ці хвилини не знають, що трапиться, не знають, які радощі і болі їх очікують. Вони, подібно до Авраама, вирушають у спільну подорож. Це і є подружжя: спільно вирушити і прямувати вперед, тримаючись за руки та ввіряючись великій Господній руці!» З цією вірою у Божу вірність можна все подолати, без страху та з відповідальністю. Наречені не є наївними, вони знають про життєві труднощі й небезпеки, але не бояться «взяти на себе відповідальність перед Богом і перед суспільством».

Очевидно, прийняття місії створити родину та привести у світ дітей не є легким, для його здійснення потрібна благодать, яку дає Свята Тайна. «Святі Таїнства не служать для того, щоб прикрашати життя: о, яке гарне весілля, яка гарна церемонія, гарне свято... Це не Свята Тайна, це не є благодать Таїнства. Це – декорація! А благодать не призначена для того, щоб прикрашати життя, але для того, щоб вчинити нас сильними у житті, сміливими поступати вперед», – наголосив Святіший Отець, підкреслюючи, що християни приймають Святу Тайну, бо усвідомлюють, що потребують цієї допомоги, аби бути єдиними між собою і щоб сповнити батьківські завдання.

Далі Папа зауважив, що наречені, під час одруження, моляться разом з громадою. Вони чинять це не тому, що це лише такий звичай, але тому що потребують підтримки, вирушаючи у спільну мандрівку, що триватиме усе життя. І на цій дорозі дуже важливим є вміти прощати один одному, адже всі ми «іноді чинимо недобрі речі, які спричиняють зло іншим». Потрібно також мати відвагу просити пробачення. У цьому контексті Святіший Отець вказав на три слова, «необхідні для того, щоб сім’я прямувала вперед». Ними є: «прошу», «дякую», «перепрошую». Тобто, просити дозволу, не поводитися нахабно, вміти дякувати за все та просити вибачення за помилки. І ніколи не завершувати дня, не помирившись.

А в родинному житті не бракує також і прекрасних хвилин, якими є спільний обід чи відпочинок, прогулянки, відвідини бабусь і дідусів, відвідини хворого. «Але якщо бракує любові, то бракує радості, бракує свята, а любов нам завжди дарує Ісус. Він – невичерпне джерело», – сказав Вселенський Архиєрей.

Кілька завершальних думок Папа присвятив іконі Стрітення, яка була виставлена на площі. «Як і всі ви, – сказав він, – зображені на ній персонажі мають свій шлях: Марія та Йосиф вирушили у паломництво до Єрусалиму, слухняні Господньому законові; старець Симеон та пророчиця Анна, також похила віком, приходять до храму, спонукувані Святим Духом. Ця картина, – сказав Святіший Отець, – перехрестя трьох поколінь, перехрестя поколінь: Симеон тримає на руках немовля Ісуса, в Якому розпізнає Месію, й Анна, зображена як та, що прославляє Бога та звіщає спасіння тим, хто очікував відкуплення Ізраїля».

За словами Папи, ці дві постаті «представляють віру, як пам’ять». «Отож, – звернувся він до присутніх, – запитую вас: Ви слухаєте дідусів та бабусь? Ви відкриваєте своє серце на пам’ять, яку нам передають дідусі та бабусі?» Святіший Отець наголосив, що їхня мудрість – це не лише мудрість родини, але також мудрість народу. І народ, який їх не слухає, це народ, який вимирає.

«Дорогі родини, – сказав на завершення Папа, – ви також є частиною Божого народу. Разом з цим людом, сповнені радості прямуйте вперед. Залишайтеся завжди з’єднаними з Ісусом і несіть Його всім завдяки своєму свідченню».