2013-10-26 12:09:25

Насправді християнські родини відзначаються вірністю, терпеливістю, відкритістю на життя, пошаною до похилих віком. Папа Франциск до учасників Пленарної асамблеї Папської Ради в справах сім'ї


Родина – це спільнота, а не збір осіб, це місце, в якому ми отримуємо ім’я, вчимося спілкуватися, зокрема, діалогу між поколіннями, а тому вона становить важливий етап євангелізації. Про це говорив Папа Франциск, приймаючи у п’ятницю, 25 жовтня 2013 р., учасників пленарної асамблеї Папської Ради в справах сім'ї, яка тривала від 23 до 25 жовтня, розглядаючи тему: «Нові антропологічні горизонти та права сім’ї» з нагоди 30-тиріччя «Хартії прав сім’ї», виданої 22 жовтня 1993 року цією Папською Радою.

Насамперед, Святіший Отець пригадав повчання блаженного Івана Павла ІІ, який в Апостольському Напоумленні «Familiaris consortio» писав, що сім’я не є збором осіб, з яких складається, але «спільнотою людей». Вона складається з облич, з людей, які люблять, посвячуються одні одним, захищають життя, особливо, найслабше. «Можна навіть без перебільшення сказати, – зауважив Папа, – що родина є двигуном світу й історії. Кожен із нас, – додав він, – формує свою особистість в родині, зростаючи з татом і мамою, братами й сестрами, вдихаючи домашнє тепло. Родина – це місце, в якому отримуємо ім’я, місце почуттів, внутрішній простір, в якому вчимося мистецтва діалогу та міжособового спілкування. В сім’ї людина усвідомлює свою гідність, особливо тоді, коли виховання є християнським, визнає гідність кожної окремої особи, особливо, хворої, слабкої, відкинутої».

За словами Святішого Отця, саме в наш час, коли переважає захист індивідуальних прав, спільнота-родина вимагає особливого визнання та потребує захисту, а тому цілком слушним є звернути увагу на «Хартію прав сім’ї».

Наступним елементом, на який звернув увагу Папа, є те, що «сім’я ґрунтується на подружжі». Через акт вільної та вірної любові християнські подруги свідчать про те, що подружжя, як Свята Тайна, є тією основою, яка вчиняє міцнішою їхню єдність та взаємну посвяту. Подружжя є «немовби першим людським таїнством, де людина відкриває себе саму, розуміє себе через взаємини з іншими та з огляду на любов, здатну приймати й давати».

Святіший Отець підкреслив, що подружня любов також виявляє «покликання людини любити раз і назавжди», а труднощі, жертви та кризи є «кроками для зростання в добрі, істині та прекрасному». Адже подружжя означає повністю безкорисливо себе жертвувати, ділячись усім, успіхами та труднощами, ввіряючись Божому провидінню. І саме цього досвіду молодь може навчитися від батьків та дідусів й бабусь, тобто, досвіду «віри в Бога та взаємодовіри, глибокої свободи, святості».

Очевидно, в подружжі існують також і проблеми. Існують різні точки зору, виникають сварки. «Потрібно говорити молодим подружжям, – зауважив у цьому контексті Папа, – щоб вони ніколи не завершували дня, не помирившись». Хоч це й не завжди легко, але це сприяє єдності родини.

Далі Святіший Отець присвятив кілька слів «двом етапам родинного життя», якими є дитинство та старість. «Діти та похилі віком представляють два полюси життя, і є також найуразливішими, а часто – найзабутішими», – сказав він, поділившись, що завжди, коли сповідає одружених і мова заходить про дітей, то запитує про те, чи вони граються з дітьми, чи «витрачають час» з дітьми. Адже і така форма «безкорисливості тата і мами», як «витрачати час» з дітьми, гратися з ними, є дуже важливою.

«Суспільство, яке залишає дітей та виключає похилих віком, підрізає коріння і затемнює своє майбутнє», – вів далі Папа, заохочуючи слухачів замислитися над тим, який вплив на цей аспект має сучасна культура. «Щоразу, коли дитина є покинутою, а похила віком особа виключеною, то вчиняється не лише акт несправедливості, але також санкціонується занепад цього суспільства. Дбати про дітей та похилих віком є цивілізаційним вибором», – сказав Святіший Отець.

Підсумовуючи, Єпископ Риму зауважив, що «добра новина» родини є дуже важливим елементом євангелізації, який християни можуть передавати іншим через свідчення свого життя, що вони й чинять, і це можна зауважити у секуляризованих суспільствах: «насправді християнські родини можна розпізнати через вірність, терпеливість, відкритість на життя, пошану до похилих віком». «Секретом цього всього є присутність в родині Ісуса», – сказав Папа, закликавши «відважно та з пошаною» пропонувати всім «красу родини і подружжя, просвічених Євангелієм», а також підтримувати сім’ї, які зазнають труднощів.







All the contents on this site are copyrighted ©.