Насправді християнські родини відзначаються вірністю, терпеливістю, відкритістю
на життя, пошаною до похилих віком. Папа Франциск до учасників Пленарної асамблеї
Папської Ради в справах сім'ї
Родина – це спільнота, а не збір осіб, це місце, в якому ми отримуємо ім’я, вчимося
спілкуватися, зокрема, діалогу між поколіннями, а тому вона становить важливий етап
євангелізації. Про це говорив Папа Франциск, приймаючи у п’ятницю, 25 жовтня 2013
р., учасників пленарної асамблеї Папської Ради в справах сім'ї, яка тривала від 23
до 25 жовтня, розглядаючи тему: «Нові антропологічні горизонти та права сім’ї» з нагоди
30-тиріччя «Хартії прав сім’ї», виданої 22 жовтня 1993 року цією Папською Радою.
Насамперед,
Святіший Отець пригадав повчання блаженного Івана Павла ІІ, який в Апостольському
Напоумленні «Familiaris consortio» писав, що сім’я не є збором осіб, з яких
складається, але «спільнотою людей». Вона складається з облич, з людей, які люблять,
посвячуються одні одним, захищають життя, особливо, найслабше. «Можна навіть без перебільшення
сказати, – зауважив Папа, – що родина є двигуном світу й історії. Кожен із нас, –
додав він, – формує свою особистість в родині, зростаючи з татом і мамою, братами
й сестрами, вдихаючи домашнє тепло. Родина – це місце, в якому отримуємо ім’я, місце
почуттів, внутрішній простір, в якому вчимося мистецтва діалогу та міжособового спілкування.
В сім’ї людина усвідомлює свою гідність, особливо тоді, коли виховання є християнським,
визнає гідність кожної окремої особи, особливо, хворої, слабкої, відкинутої».
За
словами Святішого Отця, саме в наш час, коли переважає захист індивідуальних прав,
спільнота-родина вимагає особливого визнання та потребує захисту, а тому цілком слушним
є звернути увагу на «Хартію прав сім’ї».
Наступним елементом, на який звернув
увагу Папа, є те, що «сім’я ґрунтується на подружжі». Через акт вільної та вірної
любові християнські подруги свідчать про те, що подружжя, як Свята Тайна, є тією основою,
яка вчиняє міцнішою їхню єдність та взаємну посвяту. Подружжя є «немовби першим людським
таїнством, де людина відкриває себе саму, розуміє себе через взаємини з іншими та
з огляду на любов, здатну приймати й давати».
Святіший Отець підкреслив, що
подружня любов також виявляє «покликання людини любити раз і назавжди», а труднощі,
жертви та кризи є «кроками для зростання в добрі, істині та прекрасному». Адже подружжя
означає повністю безкорисливо себе жертвувати, ділячись усім, успіхами та труднощами,
ввіряючись Божому провидінню. І саме цього досвіду молодь може навчитися від батьків
та дідусів й бабусь, тобто, досвіду «віри в Бога та взаємодовіри, глибокої свободи,
святості».
Очевидно, в подружжі існують також і проблеми. Існують різні точки
зору, виникають сварки. «Потрібно говорити молодим подружжям, – зауважив у цьому контексті
Папа, – щоб вони ніколи не завершували дня, не помирившись». Хоч це й не завжди легко,
але це сприяє єдності родини.
Далі Святіший Отець присвятив кілька слів «двом
етапам родинного життя», якими є дитинство та старість. «Діти та похилі віком представляють
два полюси життя, і є також найуразливішими, а часто – найзабутішими», – сказав він,
поділившись, що завжди, коли сповідає одружених і мова заходить про дітей, то запитує
про те, чи вони граються з дітьми, чи «витрачають час» з дітьми. Адже і така форма
«безкорисливості тата і мами», як «витрачати час» з дітьми, гратися з ними, є дуже
важливою.
«Суспільство, яке залишає дітей та виключає похилих віком, підрізає
коріння і затемнює своє майбутнє», – вів далі Папа, заохочуючи слухачів замислитися
над тим, який вплив на цей аспект має сучасна культура. «Щоразу, коли дитина є покинутою,
а похила віком особа виключеною, то вчиняється не лише акт несправедливості, але також
санкціонується занепад цього суспільства. Дбати про дітей та похилих віком є цивілізаційним
вибором», – сказав Святіший Отець.
Підсумовуючи, Єпископ Риму зауважив, що
«добра новина» родини є дуже важливим елементом євангелізації, який християни можуть
передавати іншим через свідчення свого життя, що вони й чинять, і це можна зауважити
у секуляризованих суспільствах: «насправді християнські родини можна розпізнати через
вірність, терпеливість, відкритість на життя, пошану до похилих віком». «Секретом
цього всього є присутність в родині Ісуса», – сказав Папа, закликавши «відважно та
з пошаною» пропонувати всім «красу родини і подружжя, просвічених Євангелієм», а також
підтримувати сім’ї, які зазнають труднощів.