Другий Ватиканський Собор про Східні Католицькі Церкви (14)

Продовжуючи ознайомлення з вкладом Другого Ватиканського Собору в життя Східних Католицьких Церков на основі доповіді владика Димітріоса Салахаса з Греції, сьогодні коротко згадаємо про такий важливий аспект, як святкування Пасхи.

Питання спільного відзначення цього свята було одним з найбільш хвилювали східних Отців Собору, особливо тих, які походили із Близького Сходу. Адже там пліч-опліч мешкають християни та мусульмани. І в роках, коли католики, протестанти та православні не святкують своє найбільше свято разом, християни відчувають особливий дискомфорт перед співгромадянами іновірцями. Доповідь, присвячену цій темі, 10 листопада 1962 р. виголосив архиєпископ Філіп Набаа, Бейрутський митрополит Мелхітської Греко-Католицької Церкви, який був заступником секретаря Собору.

У декреті про Східні Катольцькі Церкви Orientalium ecclesiarum, п. 20, Другий Ватиканський Собор дає таку відповідь на цю проблематику: «До часу, коли між усіма християнами не буде досягнуто бажаної згоди про встановлення одного дня для спільного відзначення свята Пасхи, для того, щоб сприяти єдності між християнами, які проживають в тому самому регіоні чи крані, патріархам чи верховній церковній владі на місцях, надаються повноваження домовитися, з однодушною згодою та вислухавши думки всіх зацікавлених, про відзначення свята Пасхи в ту саму неділю».

Цей припис знайшов різне застосування у тих регіонах, де проживають християни різних обрядів та конфесій. Наприклад, у Румунії, греко-католики та православні відзначають Пасху того самого дня, відповідно до східної пасхалії, але Різдво та інші нерухомі свята – за новим стилем. У свою чергу, римо-католицькі ієрархи Святої Землі нещодавно прийняли рішення про те, щоб відзначати Пасху разом з православними.