Не біймося святості! На загальній аудієнції з Папою Франциском, 2 жовтня
2013
Як може бути святою Церква, яка складається з грішників? Відповідь на це запитання
Папа Франциск шукав разом з учасниками загальної аудієнції, які у середу, 2 жовтня
2013 р., заповнили площу Святого Петра у Ватикані. Темою зустрічі став черговий аспект
елементу «Символу віри», яким визнаємо, що віримо в «єдину, святу, католицьку й апостольську
Церкву». Попередньої зустрічі йшла мова про єдність Церкви, тепер Святіший Отець пояснював,
що означає віра у її святість.
Тож, що означає, що Церква є святою, якщо ми
бачимо, що історична Церква «на своєму довгому шляху мала чимало труднощів, проблем,
темних періодів»? «Як може бути святою Церква, яка складається з людських істот, з
грішників?.. Чоловіків грішників, жінок грішниць, священиків грішників, черниць грішниць,
єпископів грішників, Папи грішника... Як така Церква може бути святою?» – запитував
Папа, пропонуючи шукати відповідь у Посланні святого Павла до Ефесян.
Апостол
народів, взявши за приклад родинні стосунки, стверджує, що «Христос полюбив Церкву
і віддав Себе Самого за неї, щоб вчинити її святою». «Це означає, – пояснив Святіший
Отець, – що Церква є святою, бо вона походить від Бога, Який є святим, вірним, і ніколи
не залишить її під владою темряви й зла. Вона є святою, адже Ісус Христос, Святий
Божий, нерозривно поєднаний з нею. Вона є святою, тому що її провадить Святий Дух,
який її очищує, перемінює, оновлює». Отож, Церква є святою не завдяки нашим заслугам,
але через те, що її такою робить Бог.
«Ми є Церквою грішників, – вів далі Папа,
– і як грішники, ми покликані дозволити на те, щоб Бог нас перемінив, оновлював та
освячував». Але існує також «інша спокуса», тобто, стверджувати, що «Церква є Церквою
лише чистих», тих, які послідовні у своїй поведінці, а всіх інших слід видалити. Однак,
це не так, «Церква, яка є святою, не відкидає грішників». Вона, навпаки, кличе всіх
приступати до милосердя Небесного Отця.
Хтось може сказати: «Я маю стільки
гріхів, то як я можу почуватися частиною Церкви?» Такому Святіший Отець відповідає,
що ніхто не є безгрішним. Господь чекає на кожного, хоче почути від нас: «Пробач!
Допоможи! Переміни моє серце». І Господь, який чекає на нас у Церкві «не як безжалісний
суддя, але як батько з євангельської притчі», може дійсно перемінювати серце. Отож,
Церква не є домом небагатьох, але – всіх, де всі можуть освятитися. «Церква усім пропонує
можливість ступати дорогою святості, якою є дорога християнина», – сказав Папа, заохочуючи
присутніх у своєму серці відповісти на запитання про те, чи ми самі дозволяємо Богові
освячувати нас? Чи ми є Церквою з розпростертими обіймами, чи замкненою у собі самій?
А
далі Вселенський Архиєрей поставив останнє запитання: «Що можу я зробити, почуваючись
слабким, вразливим, грішником?» Бог, за словами Святішого Отця, відповідає нам: «Не
бійся святості, не бійся прагнути високого». Адже кожен християнин покликаний до святості,
яка «не полягає, насамперед, у тому, щоб робити надзвичайні речі, але в тому, щоб
дозволити діяти Богові, вона є зустріччю нашої слабкості з силою Його благодаті, вона
означає довіряти Його дії, що вчиняє нас здатними жити з любов’ю, робити все з радістю
та покорою, на Божу славу та служіння ближньому», – підсумував Папа Франциск, закликаючи
не втрачати надії на святість, з радістю жити вірою та дозволити Богові нас любити.