Другий Ватиканський Собор про Східні Католицькі Церкви (6)

Екзарх для католиків візантійського обряду в Греції владика Димітріос Салахас, відомий знавець і викладач канонічного права, промовляючи до єпископів східного обряду Європи під час зустрічі, яка у листопаді 2012 року відбувалася в Хорватії, пригадав, що Другий Ватиканський Собор закликає всіх східних християн пам’ятати, що вони «завжди можуть і повинні зберігати свої законні літургійні обряди та власну дисципліну» і що «не слід вносити змін, хіба що з причини їхнього органічного та властивого розвитку». (Декрет про Східні Католицькі Церкви, 6). На основі цієї доповіді й надалі розглядаємо вплив цього Собору на життя Східних Католицьких Церков.

У дійсності, як зазначив доповідач, літургічна спадщина є джерелом самобутності Східних Католицьких Церков. І заклик Собору до її збереження випливав з того, що протягом попередніх років численні Східні Церкви зазнавали різних впливів, впроваджуючи певні зміни без належного розпізнавання.

Очевидно, вірне оберігання обрядів повинне повністю узгоджуватися з найвищою метою всіх церковних законів, якою є спасіння людських душ. Обряд має сенс лише тоді, коли допомагає вірним звершувати свою віру та нею жити. І коли це необхідно, то слід також впроваджувати нові літургійні реформи, але вони не повинні виглядати як стороннє тіло, впроваджене у церковний організм. Вони повинні враховувати походження та історію літургійних традицій кожної Церкви, як також вказівок церковного вчення, в тому числі і Другого Ватиканського Собору. Тобто, органічний розвиток, про який йдеться в 6-му пункті декрету «Orientalium Ecclesiarum», повинен відповідати ділові спасіння душ через плідність церковного життя, одночасно, виявляючись послідовним і згідним зі священною традицією кожної Східної Церкви.

Згаданий декрет закликає східних християн здобувати якомога краще пізнання та якнайдосконаліше здійснювати свій обряд, також повертаючись до своїх традицій там, де вони були втрачені. Але це також не означає, що слід сліпо зберігати все те, що на даний час виявляється поверховним, застарілим і мало придатним до потреб часу.