Папа Франциск: Подолати спокусу фальшивого «здорового глузду»
Літеплі християни – це ті, які хотіли би будувати Церкву згідно зі своїми мірками,
але така Церква не є Ісусовою Церквою. На це звернув увагу Папа Франциск, проповідуючи
під час Святої Меси в каплиці резиденції «Дім Святої Марти», яку він відслужив 20
квітня 2013 р. вранці.
У Діяннях Апостолів читаємо, що після переслідування
в первісній християнській громаді настав період миру, під час якого вона зміцнювалася,
та ходила і зростала в богобоязні та утішенні Святого Духа. За словами Святішого Отця,
саме такою є атмосфера, в якій живе Церква, покликана ходити бездоганно в Божій присутності:
«Йти вперед в богобоязливості, у цьому, певною мірою, й полягає суть адорації, Божої
присутності. Церква чинить саме так, і коли ми перебуваємо в Божій присутності, ми
не чинимо поганих речей, не приймаємо поганих рішень. Ми – перед Богом. Це діється
також з почуттям радості і щастя – в цьому полягає утішення Святого Духа, тобто, дар,
який Господь нам дав – це утішення – яке допомагає нам йти вперед».
Прочитаний
євангельський уривок розповідав про те, як деякі учні, назвавши твердою мову Ісуса,
нарікали, обурювалися та відійшли від Учителя. За словами Папи Франциска, кожному
з нас загрожує цей шлях, і ми, іноді, відступаємо назад, як і ті учні, що здалеку
подивляли Ісуса, але не хотіли занадто близько підходити, «тому що говорить дещо дивні
речі...». Такі християни, – зауважив Святіший Отець, назвавши їх християнами-супутниками
– «не зміцнюються в Церкві, не ходять в Божій присутності, не мають утішення Святого
Духа, не спричиняються до зростання Церкви». Саме таких книга Одкровення називає «літеплими».
Вони ходять не в Божій присутності, в з почуттям «власного здорового глузду... світської
розсудливості».
Але у світі є багато християн, які в «ці хвилини дають свідчення
імені Ісуса, аж до мучеництва». «Їм, – сказав Папа, – досконало відоме те, що говорить
святий Петро, коли Господь запитує його: “Також і ви хочете відійти, бути ‘християнами-супутниками’?”
Петро відповів: “Господи, до кого підемо? В Тебе слова життя вічного”. Таким чином,
велика група стала меншою, але складається з тих, які досконало знають, що не можуть
перейти на інший бік, тому що лише Він, Господь, має слова вічного життя».
У
цьому контексті Святіший Отець закликав: «Молімося за Церкву, щоб вона й надалі зростала,
зміцнювалася, ходила в богобоязливості, зазнаючи утішення Святого Духа. Щоб Господь
визволив нас від отого “здорового глузду” в лапках, від спокуси нарікати на Ісуса,
мовляв Він надто вимогливий, та від спокуси знеохочуватися».