Папа Франциск до журналістів: «Передавайте Істину, Добро й Красу» (16 березня 2013)
Кілометрова черга, що складалась з приблизно шести тисяч журналістів, коментаторів,
ведучих, телеоператорів, фотографів, чимало з них у супроводі сімей, з понад вісімдесяти
країн світу, які висвітлювали надзвичайні події католицької Церкви, починаючи від
зречення Папи Венедикта ХVІ до вибору нового Папи Франциска, кілька годин впорядковано
й терпеливо очікувала входу до залу імені Папи Павла VІ у Ватикані, щоб взяти у участь
у першій аудієнції з Святішим Отцем. Так, як і його попередники, Іван Павло ІІ та
Венедикт ХVІ, Папа дав першу прилюдну аудієнцію саме працівникам засобів суспільних
комунікацій. Зустріч із Святішим Отцем відбулась у святковій та неформальній атмосфері.
Архиєпископ
Клаудіо Марія Челлі, президент Папської Ради суспільних комунікацій, привітав Папу
в імені не тільки акредитованих працівників світових мас-медіа, але також і ватиканських,
як Телевізійний Центр Ватикану, газети «Ль-Оссерваторе Романо», Ватиканського Радіо,
Прес-Центру Ватикану.
Папа Франциск щиро подякував працівникам засобів масової
інформації, зокрема, за те, що зуміли висвітлити історичні події Церкви, маючи на
увазі найвідповіднішу перспективу, в якій вони повинні були бути представлені, тобто
в перспективі віри. У ці дні очі католицького і некатолицького світу були звернені
до Вічного Міста, зокрема до Апостольської Столиці. Церковні події, за словами Його
Святості, не є складнішими від політичних, чи економічних, однак, мають одну фундаментальну
характеристику – вони відповідають логіці, яка не є властивою, так би мовити, світській
категорії, і тому їх нелегко інтерпретувати та сповіщати широкій та різноманітній
аудиторії. «І, насправді, – наголосив Папа, – хоч Церква є також і людською, історичною
інституцією, з усім тим, що це означає, однак, вона не має політичної природи, але
фундаментально духовну – вона є Божим Людом, Святим Божим Людом, який прямує на зустріч
з Ісусом Христом. Тільки у такій перспективі собі можна повністю усвідомити причини
того, що звершує Церква.
Святіший Отець підкреслив, що Пастирем Церкви є Христос,
але Його присутність в історії здійснюється через свободу людей: серед них вибирається
один, щоб служити як Вікарій, Наступник Апостола Петра, однак, Христос є центром.
Не Наступник Петра, але Христос. Христос – це основний орієнтир, серце Церкви. Без
Нього ні Петро, ні Церква не існували б і не мали би рації існувати. Як багато разів
повторював Венедикт ХVІ, Христос присутній і керує Церквою. В усьому, що сталось,
головною дійовою особою є Святий Дух. Це Він надихав рішення Венедикта ХVІ для добра
Церкви, це Він провадив кардиналами в молитві та виборі.
Його Святість зазначив,
що праця журналістів потребує студій, чутливості, досвіду, як і багато інших професій,
але вимагає особливої уваги стосовно правди, добра й краси. «І це нас особливо зближує,
– сказав Папа, – бо Церква існує для того, щоб переказувати саме це: втілену Істину,
Добро й Красу. Всі ми покликані комунікувати не нас самих, а цю екзистенціальну тріаду,
що узгоджує істину, добро й красу.
Далі Святіший Отець пояснив, чому він вибрав
для себе саме ім’я «Франциск», а на закінчення щиро сказав: «Я вас дуже люблю, дякую
за все те, що ви зробили. І думаю про вашу працю. Бажаю вам працювати спокійно та
плідно і дедалі краще пізнавати Євангеліє Ісуса Христа й дійсність Церкви. Вручаю
вас заступництву Пречистої Діви Марії, Зорі євангелізації. І бажаю всього найкращого
вам та вашим сім’ям, кожній з ваших родин. Сердечно уділяю вам усім благословення.
Дякую».
Папа особисто привітав деяких представників засобів суспільних комунікацій.
Серед них був також і о. Уґо Ґулльєрмо Ортіс, ТІ, з Аргентини, керівник іспаномовного
відділу Радіо Ватикану, який, як мало хто, особисто знає нового Папу, адже отець Хорхе
Берґольйо був його першим Провінційним настоятелем, коли той вступив до Ордену Єзуїтів,
а потім був ректором семінарії, де він приготовлявся до священства.
Його
Святість завершив зустріч з журналістами, промовляючи іспанською мовою: «Я сказав,
що сердечно уділяю вам благословення. Беручи до уваги, що багато з вас не належать
до католицької Церкви, інші – не є віруючими, сердечно уділяю це благословення в тиші,
кожному з вас, шануючи совість кожного, однак, знаючи, що кожен із вас є Божою дитиною,
– а коли в залі замовкли оплески, мовив: Нехай вас Бог благословить!»