Не біймося вступати в боротьбу проти духа зла, бо з нами Христос-Переможець.
На молитві «Ангел Господній» з Папою Венедиктом XVI 17 лютого 2013
«Дякую за те, що ви прийшли у такій великій кількості! Дякую вам! Ваша присутність
є знаком любові та духовної близькості, які ви виявляєте до мене в ці дні. Я вам щиро
вдячний! Окремо вітаю Адміністрацію столичного міста Риму під проводом мера, та в
його особі вітаю та складаю подяку всім мешканцям цього улюбленого міста Риму», –
ці слова Папа Венедикт XVI промовив у неділю, 17 лютого 2013 р., після проказування
молитви «Ангел Господній». Цього дня на площі святого Петра, на передостанню недільну
зустріч з Венедиктом XVI, зібралися понад сто тисяч вірних. Була також делегація міської
адміністрації разом з міським головою Джанні Алеманно.
У своєму повчанні, виголошеному
з цієї нагоди, Святіший Отець пригадав, що вірні, які дотримуються григоріянського
календаря, минулого тижня розпочали Великий Піст, «час навернення і покаяння в приготуванні
до Пасхи». «Церква, яка є матір’ю та вчителькою, закликає всіх своїх членів до віднови
духа, до рішучого спрямування свого життя до Бога, відрікаючись гордині та егоїзму,
щоб жити в любові», – сказав Венедикт XVI, додаючи, що «в цьому Році віри Великий
Піст є сприятливим часом, щоб наново відкрити віру в Бога, як основний критерій нашого
життя та життя Церкви», а це включає духовну боротьбу, як бачимо на прикладі спокушування
Ісуса в пустелі. Римо-Католицька Церква пропонує євангельську розповідь про цю подію
у першу неділю Чотиридесятниці.
Папа ще раз наголосив на тому, про що говорив
під час попередньої загальної аудієнції, що головна суть цих спокус полягає в підпорядкуванню
Господа Бога своїм цілям, віддаючи перевагу успіхові та матеріальному добру. «Спокусник
є підступним, він не підштовхує прямо до зла, але до фальшивого добра, спонукаючи
вірити, що справжньою дійсністю є влада й те, що задовольняє першочергові потреби»,
– зауважив Венедикт XVI, пояснюючи, що в такому контексті Бог стає другорядним, зводиться
до засобу осягнення мети, і, врешті, нічого не важить. Якщо добре приглянутися, це
– спокуси проти віри. «У вирішальних моментах життя, а якщо добре приглянутися, то
й в кожній хвилині життя, ми стоїмо на роздоріжжі: хочемо іти за собою, чи за Богом?
За особистими інтересами, чи за справжнім Добром, тобто за тим, що насправді
є добром?» – сказав Святіший Отець.
Святі Отці, як пригадав Папа, навчали,
що спокуси є частиною сходження Ісуса до нашого людського стану, до безодні гріха
та його наслідків. Ісус пройшов цим шляхом до кінця, аж до хресної смерті та сходження
до аду. «Таким чином, Він є рукою, яку Бог простягнув до людини, до загубленої овечки,
щоб повернути її до спасіння», – пояснив Венедикт XVI, закликаючи: «Не біймося вступати
в боротьбу проти духа зла: важливо, щоб ми це робили разом з Ним, з Христом-Переможцем.
А щоб перебувати з Ним, звертаймося до Матері Марії. Призиваймо Її з дитинним довір’ям
у час випробувань, а Вона дасть нам відчути могутню присутність Свого Божественного
Сина, щоб ми могли відкидати спокуси Христовим словом, щоб, таким чином, наново поставити
Бога у центр свого життя».