Вклад східних католицьких єпископів у Другий Ватиканський Собор (1)

Попереднього разу ми закінчили мандрівку сторінками документів Другого Ватиканського собору, яку ми здійснювали на основі авторської рубрики отця Даріуша Ковальчика, ТІ, «Компас третього тисячоліття», з нагоди Року віри, який розпочався саме у 50-ту річницю відкриття Собору. Далі пропонуємо вашій увазі цикл передач, присвячений ролі католицьких єпископів східних обрядів під час цього визначного загальноцерковного з’їзду. Його готуємо на основі доповіді владики Димітріоса Салахаса, Екзарха для католиків візантійського обряду в Греції, яку він виголосив під час зустрічі східних католицьких єпископів Європи, що відбувалася наприкінці листопада минулого року в Хорватії.

Доповідач зазначає, що вклад східних Отців Собору, яких було 200 серед 2200 єпископів латинського обряду, був як на підготовчому етапі, так і під час дискусій, а також під час редагування документів і постанов. Зокрема, 23 п. догматичної конституції про Церкву Lumen Gentium, в якому йдеться про апостольське походження Східних Церков, а особливо, патріарших Церков; Оrientalium Ecclesiarum, декрету, повністю присвяченого східним католицьким Церквам та їхнім взаєминам з православними Церквами; декрету про екуменізм Unitatis Redintegratio, який хоч і стосується безпосередньо православних Церков та Церковних спільнот, які походять з Реформації, то в 17-му пункті коротко згадує про східних католиків; декрету Cristus Dominus про єпископське служіння, який у 23 та 38 пунктах говорить про пастирську турботу латинських єпископів, які мають на своїй території східних католиків, позбавлених церковних структур, а також про східних католицьких єпископів, на території яких існує кілька Церков різних обрядів; врешті, декрет про священство Presbyterorum Ordinis, 16 пункт якого говорить про целібат і про східне одружене священство.

Оприлюднення Актів Собору дає змогу оглянути доповіді, виголошені або передані до Секретаріату Собору східними Патріархами та єпископами, як також зауваження ієрархії патріарших Церков, анотації, надіслані східними єпископами різним комісіям, членами яких вони були, офіційне листування між Патріархами та їхніми Синодами з Апостольською Столицею щодо питань, які заторкуватися на Соборі, чи впровадження в життя його постанов. Серед різних постатей виділялися голоси Блаженнішого Йосифа Сліпого, ісповідника віри, та патріарха Максима ІV Мелхітської Греко-Католицької Церкви, про якого детальніше згадаємо під час нашої наступної зустрічі.