Лист Префект Конгрегації в справах духовенства до матерів священиків та семінаристів

«Християнський люд завжди з глибокою вдячністю шанував Пречисту Діву Марію, споглядаючи у Ній причину кожної нашої справжньої радості. У дійсності, приймаючи Відвічне Слово у Своєму непорочному лоні, Пресвята Марія привела у світ Вічного Первосвященика Ісуса Христа, єдиного Спасителя світу... Подібним чином уся Церква з захопленням та глибокою вдячністю дивиться на матерів усіх священиків та тих, хто отримавши це високе покликання, розпочали шлях формування», – цими словами, пригадуючи про унікальну співучасть Діви Марії в нашому відкупленні, кардинал Мауро П’яченца, Префект Конгрегації в справах духовенства, розпочинає свій лист до матерів священиків та семінаристів, опублікований 1 січня 2013 р., коли Церква латинського обряду відзначала свято Пресвятої Богородиці Марії.

Ієрарх зазначив, що синів, яких вони прийняли та виховали, Христос ще перед віками обрав, щоб вони стали Його «улюбленими учнями», та живим і незамінним засобом Його присутності у світі. І це таїнство настільки велике, що священика також називають «alter Christus» – «другий Христос».

«Зазвичай, священиче покликання має в родині, в любові батьків та у першому вихованні у вірі, плідний ґрунт, на якому може закоренитися та черпати необхідну поживу готовність діяти згідно з Божою волею», – пише кардинал П’яченца, додаючи, що «кожне покликання представляє для кожної сім’ї, з якої випливає, незламну новизну, яка виходить за межі людських параметрів та завжди кличе всіх до навернення».

Префект Конгрегації в справах духовенства, звертаючись до матерів священиків та семінаристів, зазначає, що «кожна мати не може не радіти, бачачи життя свого сина не лише звершеним, але й зодягненим у особливу Божу любов, яка обіймає та перемінює навіки». Таємничим чином кожна мати священика стає також його «духовною донькою», а це нове «батьківство» священика потребує супроводу в молитві та особистих жертвах, щоб «ця свобода приступити до Божої волі завжди оновлювалася та зміцнювалася». І цієї підтримки особливо потрібно в сьогоднішньому секуляризованому світі.

Саме тому кардинал П’яченца звертається з словами «найособливішої вдячності» до всіх матерів священиків і семінаристі, а разом з ними – до всіх жінок, посвячених та мирянок, – які прийняли дар духовного материнства над покликаними до священичого служіння, «жертвуючи своє життя, молитву, свої страждання та труди, як і свої радості», за вірність та освячення Божих служителів, беручи особливу участь у «материнстві Святої Церкви, прикладом та сповненням якого є Богоматеринство Марії».