Еквадор: беатифікація сестри Марії Тронкатті

Відкрито нову світлу сторінку святості Латинської Америки. У місті Макас, Еквадор, 24 листопада 2012 року проголошено Блаженною сестру Марію Тронкатті. Вона належала до Згромадження Дочок Марії Помічниці Християн. Їх називають сестрами салезіанками, адже вони є частиною салезіанської сім’ї.

Народилася нова Блаженна 16 лютого 1883 року в багатодітній сім’ї у Кортено, місцевості на півночі Італії. Отримавши глибоке релігійне виховання, вона вступає до Згромадження Дочок Марії Помічниці Християн і у 1908 році складає перші монаші обіти.

Під час першої світової війни сестра Марія, пройшовши відповідний вишкіл, виконує служіння медсестри Червоного Хреста у військовому госпіталі. Цей досвід стане для неї великою поміччю у її довгій місії в Латинській Америці.

Сестра Марія була жінкою, яка у повноті віддала Богові своє так. Протягом 40 років вона була лікаркою, медсестрою, катехиткою та просто другом для індіанського населення племені Шуар. Трагічно відійшла у вічність 25 серпня 1969 року в авіакатастрофі. Коли про її загибель дізналися в індіанській громаді, де вона працювала на місії, то говорили між собою, що «померла свята … немає нашої матусі».

Кардинал Анжело Амато, Префект Конгрегації у справах святих, розповідаючи про героїчні чесноти Блаженної відзначив, що «У неї було вроджене материнське ставлення до всіх: до хворих, до дітей, до тих, хто потребував її уваги». Відвідуючи хворих, які далеко мешкали, сестра Марія долала ліси Амазонки, а часто добиралась до індіанців річкою.

За сприяння Блаженної сестри Марії, в Амазонії було споруджено перший аеропорт та лікарню. Зорганізувала курси медичних працівників, опікувалася сиротами, та сприяла покрашенню євангелізації у школах й інтернатах. Результатом її діяльності було також і те, що формувалися перші вільні християнські родини, коли наречені могли одружуватися з тими, кого любили.

Не минули сестру Марію й страждання. Вона втратила своїх вісьмох братів. Великі терпіння прийшли до неї під час війни, коли Блаженна працювала медсестрою. Сила, що підтримувала її, корінилася у безперервній розмові з Богом і здійснювалась через чернечі послух та молитву, що, за словами кардинала Амато, є її головною відзнакою. Безмежно вірила в Бога й безупинно молилася Йому. Мала глибоку пошану до Папи, до єпископів та до священиків. Щоденно працювала по 16-17 годин.

Велич постаті Блаженної сестри Марі полягає ще й в тому, що всі свої починання та звершення вона віддавала Богові. Робила все з великим ентузіазмом і запалом, настільки, що в дитячому віці батько називав її «мій маленький землетрус».

Кардинал Амато наголосив на тому, що як богопосвячена особа сестра Марія пригадує нам правду про християнське покликання і навіть сьогодні Господь кличе людей неподільним серцем віддавати своє життя Йому, Його Царству любові та миру. Як монахиня, вона є прикладом вірності харизмі свого Згромадження. Як місіонерка, Блаженна сестра Марія закликає усіх з великою довірою бути відважними проповідниками Євангелія у світі.