Казати, що мігранти шукають лише матеріального покращення означає спрощувати дійсність. Кардинал Вельйо про Послання Папи на 99-й Всесвітній День мігранта

Представляючи наприкінці жовтня 2012 р. Послання Папи Венедикта XVI на 99-й Всесвітній День мігранта і біженця, що відзначається 13 січня 2013 р., кардинал Антоніо Марія Вельйо, Президент Папської Ради душпастирства мігрантів та подорожуючих, зокрема, наголосив, на релігійному вимірі явища міграції.

Згідно з оцінками Всесвітньої Організації з питань Міграції, на сьогодні приблизно 1 мільярд людей зазнали мігрантського досвіду. Так, міжнародних мігрантів нараховується понад 210 мільйонів, натомість ще в 2010 році кількість так званих внутрішніх мігрантів у світі становила приблизно 740 мільйонів людей.

У цьому контексті відбулося представлення Папського послання "Міграція: паломництво віри та надії", яке, за словами кардинала Вельйо, намагається не лише звернути увагу на кількість людей, заторкнутих явищем міграції, але висвітлити «душу цих людей», які спонукувані «зневірою в можливість будувати майбутнє», розпочинають новий шлях в пошуках кращого прийдешнього.

Дуже часто цей початок подорожі супроводжується почуттями віри та надії, «навіть якщо вони ще до кінця не розуміють, чого шукають. Сказати, що вони намагаються знайти лише покращення свого економічного та соціального становища, означатиме занадто спрощувати дійсність», – зазначив Президент Папської Ради душпастирства мігрантів та подорожуючих.

Звісно, не всі мігранти, навіть вірячи в те, що Бог буде поруч з ними під час мандрівки, вважають свою подорож як прямування назустріч Богові. Однак, наголосив доповідач, саме в людях, яких вони ще не знають, вони можуть відкрити Божу присутність.

Отож, існує «релігійний вимір» цього явища, і Церква не може не рахуватися із ним. Церква також наголошує на гідності кожної людської особи, з чого випливає заклик захищати меншини та шанувати їхні культури. Інтеграція мігрантів не розв’язується лише соціальною згодою на присутність іноземців, але шляхом довгого та делікатного процесу взаємного розуміння, яке веде до цілісного включення мігрантів у новий суспільно-культурний контекст, завдяки якому вони можуть «зробити свій вклад у добробут країн, до яких прибувають, завдяки своїм професійним навичкам, суспільно-культурній спадщині, і часто також своїм свідченням віри», – як читаємо у Папському посланні.