Нова євангелізація – спосіб бачення Церкви майбутнього. Підсумок
доповідей, виголошених під час Синоду Єпископів
Нова євангелізація – це не тимчасова програма, але спосіб дивитися у майбутнє Церкви.
Такий висновок Синодальним Отцям представив кардинал Дональд Вільям Вуерль, Архиєпископ
Вашингтону, якого Папа Венедикт XVI призначив Головним доповідачем Синоду Єпископів
про нову євангелізацію. У середу, 17 жовтня 2012 р., ввечері, під час 16-го загального
засідання, в присутності Святішого Отця він представив Relatio post disceptationem,
тобто, «Доповідь після дискусії», яка підсумовує найважливіші теми, що прозвучали
в доповідях Синодальних Отців, на основі чого приготовлятимуться кінцеві пропозиції
Синоду. Пригадаємо, що Синод Єпископів є дорадчим органом при Римському Архиєреєві.
На основі його пропозицій Вселенський Архиєрей пізніше видає документи, які є зобов’язуючими
для Церкви. Зазвичай, це – післясинодальні повчання.
Як наголосив Головний
Доповідач Синоду, нова євангелізація є способом бачення Церкви майбутнього, що вимагає,
аби всі докладали старання на шляху оновлення у вірі, бо звіщення Євангелія є першочерговим
завданням Церкви. Сьогодні Церква, за його словами, намагається переосмислювати спосіб
донесення Божого слова сучасникам у новому, глобалізованому контексті, який сповнений
винятковими викликами, і в якому існує велике незнання віри, особливо, в країнах з
давньою християнською традицією. На практиці, – підкреслив кардинал Вуерль, – потрібне
духовне оновлення, яке Церква повинна звіщати та здійснювати.
Що ж робити?
Головний Доповідач Синоду пригадує, підсумовуючи, усі найневідкладніші теми, заторкнуті
Синодом: міжрелігійний діалог, насильство та зменшення релігійної свободи, екуменічні
зобов’язання, розвиток соціальних комунікацій, що вимагає нової мови та мистецтва
комунікації в Церкві. Великі виклики перед новою євангелізацією ставить сфера культури,
існуючі взаємини між особою, громадою та суспільством. Допомогою в цьому контексті
може бути ініціатива «Притвор язичників», як також – діла милосердя та соціальної
справедливості Церкви щодо убогих та страждаючих.
За словами Вашингтонського
Архиєпископа, «практичними засобами» нового звіщення Євангелія є парафії, малі спільноти,
школи, університети, паломництва, катехити, щодо яких, можливо, прийшов час на те,
щоб вони отримали постійне служіння в Церкві. Але, передовсім, подружжя та сім’я,
– зазначає кардинал Вуерль, – є інституцією, яка може передавати віру в найтрудніших
ситуаціях, і яка сьогодні потребує підтримки з огляду на тиск з боку секуляризованого
суспільства. Важливу роль в житті Церкви та передаванні віри відіграють жінки. Очевидно,
значну частину доповіді присвячено священикам та богопосвяченим особам, які є незамінними
в новій євангелізації та потребують відповідного формування та приготування.
Головний
Доповідач також звернув увагу на необхідність інтегрувати мирян в життя та структури
місцевих Церков, тому що всі католики покликані прикликати людей до практикування
віри, як своїм словом, так і своїми вчинками та життям. У цьому контексті, завдяки
принципам гостинності та інтеграції, нагодою для нової євангелізації може стати поширене
сьогодні явище міграції.
Кардинал Вуерль запропонував Синодальним Отцям 14
запитань, відповіді на які вони шукатимуть, працюючи в малих групах, і які послужать
для приготування кінцевих документів. А підсумовуючи доповідь, зазначив, що тепер,
коли Церква усвідомлює існуючі труднощі, тривоги, гріхи та людську слабкість, прийшов
час звернути погляд в напрямку нової П’ятидесятниці, жити Божим словом та з радістю
ним ділитися.