Євангелізація в УГКЦ. Доповідь Блаженнішого Святослава під час ватиканського Синоду Єпископів про нову євангелізацію

У п’ятницю, 12 жовтня 2012 р., вранці, під час сьомого загального засідання ХІІІ Загальної Звичайної Асамблеї Синоду Єпископів, свою доповідь представив Блаженніший Святослав Шевчук, Верховний Архиєпископ Києво-Галицький, який розповів про євангелізацію в Українській Греко-Католицькій Церкві.

Підсумовуючи свою доповідь, Глава УГКЦ зазначив, що євангелізація, як передавання віри, «не може бути звужена лише до рамок церковної пропаганди, індоктринації, чи лише інтелектуального пізнання правд віри та виключно практичного виміру людського зусилля». Адже віра – це цілковите прилучення людини до життя Пресвятої Трійці, а першим наслідком такого прийняття Євангелія у вірі є нове сотворення людини, тому «завдання Церкви передавати віру означає народити нову людину у Христі та виплекати, зростити до зрілості у Христі, нового Божого сина чи доньку».

«Традиційне передавання віри в нашій Церкві завжди звершувалося в контексті міжособового стосунку», – зазначив Глава УГКЦ, пояснюючи, що «віра як Божий дар, і віра як чеснота, здатність до сприйняття і входження в Божественне життя, передбачає когось, хто народив нас у вірі Церкви, і того, хто в цьому моменті народився у вірі. «Виключним контекстом, чи умовою такої євангелізації, є міжособова зустріч, що веде людину до зустрічі з Воскреслим Христом», – наголосив Блаженніший Святослав, зазначаючи, що саме з огляду на це віру не можна передати за допомогою навіть найкращої духовної літератури чи інтернету, бо «віру можуть передавати лише віруючі, які вірою живуть».

Доповідач пригадав, що під час комуністичних репресій віра передавалася в родині, яка була справжньою «домашньою церквою», де звіщалося Боже слово, плекалися покликання, звершувалися богослужіння та Святі Таїнства. І це – ризикуючи втратою особистої свободи, а навіть і життя. Однак, сьогодні в родині часто вже немає необхідного міжособового контексту для передавання віри від батьків до дітей, і зауважуємо бажання перекласти обов’язки виховання дітей на школу та Церкву.

Глава УГКЦ також коротко представив опрацьовану Синодом єпископів цієї Церкви програму душпастирської діяльності Церкви до 2020 року «Жива парафія – місце зустрічі з Живим Христом», провідною ідеєю і завданням якої є євангелізація. «Вповні передавати віру сьогодні може парафія – базова християнська громада, як місце зустрічі різних спільнот, осіб різного віку, як середовище Літургійного життя та молитви, упривілейоване середовище проголошення Божого слова, служіння ближньому та ділення вірою, що залишається живим простором особистої зустрічі з Особою Живого Христа», – зазначив Блаженніший Святослав.

Серед пропозицій, які Глава УГКЦ представив Синодальним Отцям, прозвучало побажання переосмислити дисципліну уділення та спосіб приготування до Св. Таїнств християнського втаємничення, а також подружжя, зокрема, підкреслюючи роль хресних батьків та свідків Таїнства Подружжя. За його словами, потрібно також ствердити особливу роль монашества, навіть контемплятивного, в євангелізаційній місії Церкви. Окремої застанови та оновлення, – за словами Блаженнішого Святослава, потребує стан проповідництва у Церкві, що могло б стати темою наступного Папського Синоду.

Зазначимо, що, як пояснив під час брифінгу 5 жовтня 2012 року архиєпископ Нікола Етеровіч, Генеральний Секретар Синоду, кожен з доповідачів має 5 хвилин, щоб представити свою доповідь, хоча тексти, передані до секретаріату можуть бути довшими.