Наслідування Христа вимагає глибокого навернення. На молитві «Ангел Господній». З Папою 23 вересня 2012

У неділю 23 вересня 2012 р., Святіший Отець з’явився опівдні на балконі внутрішнього подвір’я літньої резиденції Вселенських Архиєреїв в Кастель Ґандольфо поблизу Риму, щоб провести разом з тисячами паломників недільне роздумування, помолитись з ними молитву «Ангел Господній» та уділити Апостольське благословення. У катехизі Папа особливо наголосив на тому, що треба відкинути гордість, вчитись бути покірними, адже Божа логіка суттєво відрізняється від людської.

Далі коментуючи Євангеліє від святого Марка, Венедикт ХVІ зупинився на уривку, який розповідає про останню подорож Ісуса Христа до Єрусалиму, прямуючи до закінчення Своєї земної місії. Після того як Петро, в ім’я апостолів, визнав віру в Христа, як в Месію, Ісус починає відкрито говорити про те, що Його чекає. Євангелист Марко тричі згадує слова Ісуса про смерть і воскресіння, Ісус дедалі ясніше звіщає долю, яка Його чекає та її внутрішню необхідність. Він каже: «Син Чоловічий буде виданий в руки людям, і вб’ють Його, і, вбитий, по трьох днях, воскресне» (Мк 9,31). Але учні «не зрозуміли цього слова, та боялись Його запитати» (там же, 32).

В цьому євангельському уривку очевидна глибока внутрішня відстань, що відділяє Ісуса від Його учнів – вони перебувають, так би мовити, не на одній хвилі, тому слова Учителя їм або незрозумілі, або вони сприймають їх лише поверховно. Висловивши свою віру в Ісуса, апостол Петро відразу ж таки дозволяє собі Його скартати за те, що Він прорік, що буде відкинутий та вбитий.

Існують також інші знаки, які вказують на цю віддаль, а одним із них є той факт, що, за словами Папи, «логіка Бога завжди перевищує логіку людини», як про це словами пророка Ісаї об’явив сам Господь Бог: «Думки бо мої – не ваші думки, і дороги ваші –не мої дороги, – слово Господнє» (Іс 55, 8).Тому наслідування вимагає від людини глибокого навернення, зміни способу мислення і життя, вимагає отвертості серця на слухання, щоб дозволити себе просвітити та внутрішньо перемінити.

Найголовніше, в чому людина відрізняється від Бога, є гордість. У Бог її немає, бо Він є втіленою повнотою і весь спрямований на те, щоб любити і дарувати життя. У нас, людях, навпаки, глибоко вкорінена гордість, що вимагає постійної чуйності та очищення.
«Ми, будучи малими, – наголосив Венедикт ХVІ, – прагнемо виглядати великими, бути першими, в той час, коли Бог, що є в дійсності великим, не боїться схилитись і стати останнім».

Після молитви «Ангел Господній» Святіший Отець ще раз подякував усім тим, хто молитовно супроводжував його апостольський візит в Ліван та французькою мовою закликав до миру на всьому Близькому Сході: «І надалі моліться за близькосхідних християн, за мир і діалог між релігіями».

Венедикт ХVІ з радістю згадав, що в Труа у Франції відбулась беатифікація отця Луїса Бріссона, засновника чоловічої та жіночої гілки Облатів святого Франциска Сальського. Потім, звертаючись до паломників з Польщі, Святіший Отець висловив сподівання, що кожна дитина зможе втішатись любов’ю і родинним теплом і що всі діти матимуть умови для життя, виховання та безпечного і щасливого зросту.