Бесіди про соціальну доктрину Церкви (63) - Аудіо+текст

Щосереди програма української редакції Ватиканського Радіо присвячена темі соціального служіння Церкви. Різні інформаційні повідомлення відповідного змісту доповнює спеціальна тематична рубрика "Бесіди про соціальну доктрину Церкви". Пропонуємо вашій увазі черговий випуск з цієї серії:

*************

Представляючи свою соціальну енцикліку «Caritas in Veritate» під час загальної аудієнції у середу, 8 липня 2009 року, Папа Венедикт XVI казав: «Краще майбутнє для всіх можливе лише тоді, коли ґрунтуватиметься на поновному відкритті етичних цінностей. Необхідне нове економічне планування, яке наново накреслить програму розвитку на глобальному рівні, основуючись на етичних підвалинах відповідальності перед Богом та людиною, Божим творінням».

Серед різних елементів дедалі глибшої моральної, філософської й антропологічної, а не лише фінансово-економічної кризи сучасної епохи, головним є, мабуть, жадібність, яка породила стилі життя, в яких конфлікт інтересів став щоденною практикою. Моральні та філософські наслідки конфліктів інтересів в різних проявах присутні на всіх епохах людської історії, але лише в наших часах вони стали майже повсюдно толерованими.

Найважчим аспектом утвердження культури конфлікту інтересів є інструменталізація етики та філософії шляхом помпезних та риторичних промов, моральних та професійних кодексів, які часто є лише теоретичними, і після галасу в засобах комунікації, так насправді, не мають жодного впливу на життя. Таким чином, знецінюється етика чеснот, філософія спільного добра.

І саме в такому контексті Папа Венедикт XVI підкреслює, що було б добре випрацювати відповідні критерії для розрізнення, оскільки «можна зауважити певне зловживання прикметником “етичний”, який, застосований в широкому значенні, претендує на окреслення дуже різних понять, так що під його прикриттям проходять рішення та постанови, протилежні до справедливості та добра людини».

Що ж це означає? У дійсності, дуже багато залежить від того, яка саме етична система застосовується. Щодо цього, свій важливий внесок може зробити соціальна доктрина Церкви, яка виводиться від факту створення людини «на Божі образ і подобу», з чого випливає непорушна гідність людської особи, як також трансцендентна цінність природних моральних норм. В енцикліці «Caritas in Veritate» Папа перестерігає, що економічна етика, яка не враховує двох згаданих принципів, не зможе уникнути втрати свого первісного значення та не піддатися інструменталізації. Замість того, щоб виправляти недоліки існуючих економічно-фінансових систем, вона стає їм услужливою, іноді навіть виправдовуючи фінансування проектів, які є аморальними.

Саме цього ми сьогодні є свідками. Вираженням культури конфлікту інтересів є неолібералізм та утилітаризм, яким керуються політики, економісти, оператори фінансового сектору чи контрольні органи. В результаті цього народжуються та утверджуються нові прояви нерівності, руйнується культура етики чеснот та спільного добра, впроваджуються політики та заходи, суперечні самі в собі, як от зростаюче навантаження на найслабші суспільні класи, пробуючи за їх рахунок рятувати фінансових велетнів, ніби від цього мало б залежати зростання, а так насправді, це призводить до ще більшого поглиблення кризи. Саме з причини утвердження культури інтересів жадібність стала здаватися чимось цілком природнім. І від цього Папа Венедикт XVI застерігає сучасну людину.

В енцикліці «Caritas in Veritate» він, зокрема, зауважує, що перед обличчям нестримно зростаючої взаємозалежності у світі, дуже сильно відчувається невідкладна необхідність реформування ООН та міжнародної економічно-фінансової структури, щоб поняття сім’ї народів мало конкретне значення. Слід віднайти інноваційні форми утвердження принципів відповідальності, щоб захистити найбідніші народи та надати їм дієвий голос у спільних рішеннях. Саме це є передумовою політичного, юридичного та економічного правопорядку, який скеровуватиме міжнародну співпрацю до солідарного розвитку усіх народів.

Але запитання залишається відкритим: Як можна подолати конфлікт інтересів, який «регулює» взаємини між світом великих фінансів та політикою, коли остання щедро фінансується першим? Цілком природнім є те, що це призводить до лобіювання негативних політичних рішень. Бо ж переважно, якщо не виключно, на вибори впливають гроші кандидатів, та їхня здатність вкладати їх у різні форми комунікації для переконування виборця.

(За матеріалами статті «Фінансова криза та конфлікт інтересів», Карміне Табаро, ZENIT).