Співчуття Папи Венедикта XVI з приводу відходу до вічності кардинала Карла Марії Мартіні

«Довідавшись з глибоким смутком про смерть кардинала Карла Марії Мартіні, що настала після тривалої недуги, перенесеної зі спокійним духом та довірливим відданням себе Господній волі, бажаю висловити Вам та усій дієцезальній спільноті, як також родичам усопшого кардинала свою глибоку співучасть в їхньому болі, з щирими почуттями згадуючи цього дорогого співбрата, який великодушно служив Євангелію та Церкві», – читаємо в телеграмі, яку Папа Венедикт XVI надіслав на ім’я кардинала Анджело Сколи, Архиєпископа Мілану, з приводу відходу до вічності вислуженого Міланського архиєпископа Мартіні, серце якого перестало битися у п’ятницю, 31 серпня 2012 р.

Блаженної пам’яті кардинал Карло Марія Мартіні народився 15 лютого 1927 року в Турині на півночі Італії. Маючи 17 років, вступив до Товариства Ісусового, а після завершення філософсько-богословських студій, 1952 року висвячений на священика.

Здобувши докторат з богослов’я, кілька років викладав його у місті К’єрі. Згодом продовжив навчання, здобувши докторат з біблійного богослов’я. В різні роки свого життя о. Мартіні очолював Факультет Священних Писань Папського Біблійного Інституту, був ректором цього інституту, а згодом – ректором Папського Григоріянського Університету. Є автором численних наукових праць в ділянці Святого Письма, а також текстів для духовних вправ та реколекцій, деякі з яких відомі також і українським читачам, як от книги «На крилах свободи. Людина в пошуку і перед вибором віри» та «Відвага пристрасті. Сучасна людина і дилема вибору», які побачили світ українською мовою у видавництві Отців Василіян «Місіонер».

Блаженний Папа Іван Павло ІІ, незадовго після свого обрання, призначив о. Мартіні Архиєпископом Мілану, а 6 січня 1980 року особисто уділив йому єпископські свячення. Передавши після понад 20-ти років провід Міланської Церкви своєму наступникові, 2002 року кардинал Карло Марія Мартіні присвятив своє подальше життя вивченню священних писань, проживаючи, переважно, у Єрусалимі. В останні роки свого життя змагався з недугою Паркінсона.

«З вдячністю згадую його величезний апостольський труд, який він здійснював як ревний чернець, духовний син святого Ігнатія, досвідчений викладач, авторитетний бібліст, і, врешті, як старанний та мудрий єпископ згаданої амброзіянської дієцезії», – ділиться своїми спогадами Папа Венедикт XVI у телеграмі співчуття, наголошуючи на «компетентному та ревному служінні Божому слову», яке здійснював покійний, «дедалі більше відкриваючи церковній спільноті скарби Святого Письма, особливо через пропагування lectio divina». Підносячи щирі молитви за упокій його душі, Святіший Отець уділяє своє Апостольське благословення усім, хто оплакує відхід цього «вірного Божого слуги та видатного пастиря».