Віра, як шлях до пізнання Христа, а нещирість шлях до зради. На молитві «Ангел Господній» з Папою 26 серпня 2012

Віра є шляхом до пізнання Ісуса. На це звернув увагу Папа Венедикт XVI у своєму повчанні, виголошеному перед проказуванням молитви «Ангел Господній» разом з кількома тисячами вірних, які в неділю, 26 серпня 2012 р., опівдні зібралися на внутрішньому подвір’ї літної резиденції Вселенських Архиєреїв у Кастель Ґандольфо поблизу Риму.

Повчання, яке виголосив Святіший Отець, було продовженням двох попередніх катехиз. Пригадаємо, що два тижні тому ми разом з Папою роздумували над чудесним помноженням хліба, яке здійснив Ісус, нагодувавши п’ятьма хлібами та двома рибами тисячі людей. Слово про хліб життя, сказане Христом після цього, стало темою повчання з 19 серпня, натомість цієї неділі Венедикт XVI говорив про реакцію учнів на ці слова, про реакцію, яку, за Його словами, Христос Сам хотів викликати.

Євангелист Іван розповідає, що з цього часу багато з Христових учнів повернулися назад та більше не ходили з Ним. «Чому?» – запитав Святіший Отець, відповідаючи: «Тому що не увірували в слова, сказані Ісусом: Я хліб життя, що зійшов з неба, хто їсть моє тіло та п’є мою кров, житиме вічно». Ці слова дійсно важкі до прийняття та зрозуміння, але лише для тих, хто намагався їх зрозуміти в матеріальному значенні, в той час, як вони передвіщали пасхальне таїнство Ісуса, в кому Він дарував Себе Самого за спасіння світу, – пояснив Венедикт XVI.

Бачачи, як численні з учнів відійшли, – вів далі Папа, – Ісус звернувся і до Апостолів із запитанням, чи й вони не бажають відійти. Від імені Дванадцятьох, як і в інших випадках, знову відповів святий Петро: «Господи, до кого ж ми підемо? У тебе слова вічного життя, і ми увірували та пізнали, що Ти – Святий Божий». Зазначивши, що ми також можемо поставити собі запитання: «Куди ж підемо?» – Святіший Отець запропонував слухачам коментар святого Августина на цей євангельський уривок: «Бачите, як святий Петро, завдяки Божій благодаті та натхненню Святого Духа, все зрозумів? Чому він зрозумів? Тому що увірував. Ти маєш слова вічного життя. Ти даєш нам вічне життя, віддаючи своє воскресле тіло та твою кров. І ми увірували та пізнали. Не каже: ми пізнали, а тоді повірили, але ми увірували, а тоді пізнали. Ми увірували, щоб могти пізнати; якщо б, у дійсності, ми бажали би пізнати, перше, ніж увірувати, ми б не змогли ні пізнати, ні повірити», – сказав Венедикт XVI, повторюючи за святим Августином, додаючи, що тим, у що ми увірували та що пізнали, є істина про те, що Ісус є Божим Сином, що Він є вічним життям, що Він через тіло та кров дає нам те, чим Він Сам є.

Далі Святіший Отець зауважив, що Ісус знав, що й серед Дванадцятьох Апостолів був один, що не повірив. Юда міг відійти, як це зробили багато інших, і якщо би був чесним, то, можливо, повинен був відійти. Він залишився, але не з огляду на віру чи любов, але з прихованим бажанням помсти. Чому? «Тому що Юда, – пояснив Папа, – почувався зрадженим Ісусом, а тому постановив при нагоді зрадити Його. Юда належав до партії зелотів, [тобто «ревних»], він хотів Месії, який би очолив повстання проти римлян. Ісус розчарував ці сподівання. Проблема полягає в тому, що Юда не пішов, його найбільшою провиною є фальшивість, яка є знаком диявола», – додав Венедикт XVI, закликаючи вірних молитися до Пречистої Діви Марії, щоб Вона «допомогла нам вірити в Ісуса, як святий Петро, та бути завжди щирими з Ним та зі всіма».