Ісус установив Пресвяту Євхаристію, щоб ми могли мати в собі Його любов та продовжували у світі Його таїнство спасіння. На молитві «Ангел Господній» з Папою 19 серпня 2012

Звертаючись опівдні, в неділю, 19 серпня 2012 р., до численних паломників, що зібралися на внутрішньому подвір’ї літньої резиденції Вселенських Архиєреїв у Кастель Ґандольфо поблизу Риму, Папа коментував євангельский уривок, що є продовженням події, про яку йшлося минулої неділі, тобто чуда, коли Ісус нагодував тисячі людей лише п’ятьма хлібами та двома рибами. Наступного дня Він проповідував у синагозі в Капернаумі, пояснюючи сенс цього чуда, тобто, що сповнився час обітниць: «Бог Отець, Який манною годував ізраїльтян у пустині, тепер послав Його, Сина, як справжній Хліб життя, яким є Його тіло, Його життя, принесене за нас у жертву», – сказав Венедикт XVI, пояснюючи, що йдеться про те, щоб прийняти Його з вірою, не знеохочуватися Його людською природою, а «споживати Його тіло і кров», щоб мати вічне життя.

За словами Святішого Отця, є очевидним той факт, що таке слово не може викликати згоду. Але Ісус свідомо це чинить, бо прийшов переломний момент Його прилюдної місії: народ та учні були ентузіастами, коли Він чинив чудесні знаки, а помноження хліба було справжнім об’явленням того, що Він є Месією, так що відразу після того натовп хотів проголосити Його царем Ізраїля. «Але не такою була воля Ісуса, Який саме цією довгою промовою гасить ентузіазм та провокує численні непорозуміння. Він, у дійсності, пояснюючи образ хліба, стверджує, що Його послано на те, щоб дарувати Своє життя, і той, хто хоче іти за Ним, повинен єднатися з Ним в глибокий та особистий спосіб, беручи участь в Його жертві любові», – пояснив Венедикт XVI, додаючи, що саме для того під час Тайної Вечері Ісус установить Святу Тайну Євхаристії: для того, щоб Його учні могли мати в собі Його любов, і як одне тіло, з Ним з’єднане, продовжували у світі Його таїнство спасіння.

Слухаючи цю промову, – зауважив далі Папа, – люди зрозуміли, що Ісус не був таким Месією, якого вони очікували. Він не намагався здобути столицю Єрусалим та засісти на земному троні. Навпаки, до Святого Міста Він ішов для того, щоб розділити долю пророків, тобто віддати життя Богові за народ. «Ці хліби, розділені між тисячами людей, не мали на меті спровокувати тріумфальний похід, але передвістити хресну жертву, через яку Ісус стає хлібом, тілом і кров’ю, пролитими на відкуплення», – сказав Святіший Отець, додаючи, що згадана промова, яка розчарувала слухачів, була сказана Ісусом для того, щоб отримати остаточне рішення Його учнів. І, зрештою, багато відійшло й не ходили більше за Ним.

«Дорогі друзі, – сказав на завершення Венедикт XVI, – дозвольмо собі знову здивуватися Христовими словами: Він, пшеничне зерно, був вкинений в борозни історії, Він є початком нового людства, звільненого від зіпсуття гріха та смерті. Та відкриваймо красу Святої Тайни Євхаристії, яка є вираженням усієї покори та святості Бога: Його ставання малим, Бог стає малим, часткою всесвіту, щоб примирити всіх у Своїй любові. Нехай же Пречиста Діва Марія, яка дарувала світові Хліб життя, навчить нас завжди жити в глибокій єдності з Ним», – побажав Святіший Отець, а тоді очолив проказування молитви «Ангел Господній».

Після проказування Богородичної молитви, виголосивши привітання французькою, англійською, німецькою, іспанською, португальською та польською мовами, Папа перейшов на балкон, розташований над входом до папського палацу, щоб привітати вірних, які не помістилися на внутрішньому подвір’ї та зібралися на центральній площі Кастель Ґандольфо. Звертаючись до прочан, Святіший Отець заохотив добре пережити цей час, який для багатьох є часом спокою та відпочинку, «щоб це допомогло нам побачити речі, які, зазвичай, не зауважуємо, красу творіння, красу Творця, Який нас знає та нас любить, тобто, усвідомлювати, що за речами стоїть серце Творця. Навчімося цього протягом цих тижнів», – закликав Венедикт XVI.