Свідчення милосердної любові – це шлях нової євангелізації. Симпозіум «Proclaim 2012» в Австралії

«Proclaim 2012» - «Звіщати 2012» - під такою назвою в Австралії, в містечку Чатсвуд, 9 серпня 2012 р. розпочався перший національний симпозіум про нову євангелізацію, організований Католицькою Місією та іншими відділами єпископату, які займаються справою євангелізації, за сприянням Єпископської Конференції Австралії. Він зібрав понад 450 осіб – молодь, відповідальних за душпастирство, богопосвячених осіб, парохів, волонтерів, керівників католицьких освітніх закладів, катехитів та викладачів релігії не тільки з Австралії, але й з Нової Зеландії, а навіть з Африки. Симпозіум триватиме до 11 серпня, а його тема: «Що кажу вам в темноті, кажіть те при світлі; і те, що чуєте на вухо, проголошуйте з покрівель», зачерпнута з Євангелії від святого Матея (Мт 10,27).

У симпозіумі бере участь архиєпископ Ріно Фізікелла, Президент Папської Ради сприяння новій євангелізації. 9 серпня він виступив з доповіддю на тему: «Що таке нова євангелізація і що вона означає для Церкви», а 11 серпня його доповідь стосуватиметься теми: «Ісус Христос і Рік віри – невідкладність нової євангелізації

В інтерв'ю для ватиканської газети «Римський Оглядач» (L'Osservatore Romano) Преосвященний Фізікелла наголосив, що згаданий конгрес є дуже важливою подією, адже це перша зустріч про нову євангелізацію, яка безпосередньо стосується Австралії. Ця країна дуже віддалена від Європи, але дуже важлива для католицької Церкви. Симпозіум був приготований з дуже великим усвідомленням та відповідальністю, про що вказує, наприклад, увага, приділена йому на сайті Австралійської Єпископської Конференції. Зустріч «Звіщати 2012» має велику цінність, бо залучає всю австралійську Церкву і є визначною церковною подією.

У своєму виступі 9 серпня Президент Папської Ради сприяння новій євангелізації наголосив на тому, що шляхом нової євангелізації є свідчення милосердної любові. Ця першість особистого свідчення віри є основним засобом, щоб принести до кожної людини, в кожному місці і в усі часи звіщення, що спасіння є дійсністю.

Існує також і потреба урізноманітнювати способи євангелізації, знаходити нові форми і методи, як на це вказував ще Слуга Божий папа Павло VI, пристосовуючи їх до потреб місця і часів.

Вислів «нова євангелізація», який вперше вжив блаженний Папа Іван Павло ІІ 1979 року, Папа Венедикт XVI прийняв як спадщину, створюючи Папську Раду сприяння новій євангелізації. «Але, – зауважив архиєпископ Ріно Фізікелла, – не може існувати євангелізації без євангелізаторів, бо на усіх нас лежить відповідальність звіщати благовість спасіння. Не можемо делегувати це в інші руки: кожен християни зобов'язаний розрізняти між тим, що істинне і що фальшиве, між тим, що приносить плід і що є проминаючим. У цьому полягає один із важливих викликів, який стоїть перед Церквою».