Передавання віри належить до внутрішньої динаміки християнства. Підсумок Робочого документу Загальної Асамблеї Синоду Єпископів Католицької Церкви

Як ми вже повідомляли, у вівторок, 19 червня 2012 р., у Ватиканському прес-центрі відбулося представлення Робочого документу наступної Генеральної Асамблеї Синоду Єпископів Католицької Церкви, що відбуватиметься у Ватикані від 7 до 28 жовтня на тему «Нова євангелізація для передавання християнської віри». Його представляли архиєпископ Нікола Етеровіч, Генеральний Секретар Синоду, та його заступник монсеньйор Фортунато Фрецца.

«Синодальні Отці, – пояснив архиєпископ Етеровіч, – роздумуватимуть над передаванням християнської віри. Йдеться про один з великих викликів Церкви, який буде розглянуто в контексті нової євангелізації».

Ієрарх розповів, що Робочий документ складається з чотирьох розділів, випереджених вступом та підсумованих у висновках. У вступі, який представляє відповіді, отримані від єпископських конференцій, зауважується «потреба нових засобів та нових виразів, щоб вчинити Боже слово зрозумілим у середовищах, в яких живе сучасна людина». Їх шукання та обмін відповідним досвідом місцевих Церков і є завданням синодальної зустрічі.

В першому розділі Робочого докумету, що має заголовок «Ісус Христос – Боже Євангеліє для людини», наголошується на суті християнської віри, про яку інколи не знають і багато християн. Одночасно, за цим підходом криється намір запропонувати Євангеліє Ісуса Христа, як Добру Новину для сучасної людини. Нова євангелізація є вираженням внутрішньої динаміки християнства, яке прагне, щоб люди доброї волі пізнали глибину багатства, мудрості та знання таємниці Бога, Який об’явив Себе в Ісусі Христі.

«Час нової євангелізації» – таким є заголовок другого розділу документу, який присвячений окресленню актуальних викликів, що стоять перед євангелізацією. В ділі нової євангелізації висловлюється побажання відновлення звичайного душпастирства в місцевих Церквах, одночасно, з чутливістю до нових явищ, що вимагає євангельської винахідливості та відваги, зокрема, щодо людей, які віддалилися від Церкви. Архиєпископ Етеровіч також відзначив той факт, що в майже усіх надісланих анкетах йдеться про брак покликань до священства та до богопосвяченого життя, що вимагає, серед іншого, зміцнення душпастирства покликань.

Третій розділ має назву «Передавати віру». Коментуючи його, Генеральний Секретар Синоду підкреслив, що метою нової євангелізації є передавання віри. «Церква передає віру, якою сама живе. Всі християни покликані зробити свій внесок», – пояснив він. Перешкоди для віри можуть бути як всередині Церкви (пасивне життя вірою, занедбання виховання у вірі, розділення між вірою та життям), так і ззовні християнського життя (секуляризація, нігілізм, споживацтво). Запропонований Святішим Отцем Рік віри становить заклик до навернення, «щоб кожен християнин та кожна громада, перемінені благодаттю, принесли рясні плоди». Серед таких плодів названо екуменічний та міжрелігійний діалог, шукання істини, відвага викривати помилки всередині самої ж громади.

Останній розділ «Оживити душпастирство» обговорює передавання віри в контексті нової євангелізації, пропонуючи всі засоби, які визріли в традиції Церкви, намагаючись їх пристосувати до актуальних культурних та суспільних умов. Пропонується також з богословської точки зору переосмислити послідовність уділення Святих Тайн християнського втаємничення, вершиною якого є Пресвята Євхаристія, та призадуматися над способом втілення в життя цих напрацювань.