Блаженна Чечілія Еузепі – приклад терпеливості та непорушності віри

У неділю, 17 червня 2012 на завершення молитви «Ангел Господній» Святіший Отець Венедикт ХVІ, як він сам сказав «з радістю» пригадав про те, що в містечку Непі (45 кілометрів на північ від Рима) проголошена блаженною Чечілія Еузепі – молода дівчина, яка завершила свою земну мандрівку на 18 році життя.

Зокрема, Папа сказав: «Ця молода дівчина мріяла стати монахинею - місіонеркою, проте змушена була залишити монастир через хворобу, що її переживала з непорушною вірою, свідчачи велику здатність до жертви заради спасіння душ. В останні дні свого перебування на землі, у глибокому єднанні з Розп’ятим Христом вона повторювала: «Добре є віддати себе Христові, який віддав Себе цілого нам»».

Проголошення Чечілію Еузепі блаженною звершив, делегований Папою, префект Конгрегації у справах Святих кардинал Анжело Амато. Напередодні беатифікації він дав інтерв’ю кореспонденту Радіо Ватикану, в якому розповів про життя та свідчення нової блаженної. Зокрема, вирізняючи унікальність цієї молодої дівчини, кардинал зазначив: «Незважаючи на свій юний вік, вона показала героїчну зрілість, з глибокою вірою зустрічаючи багато труднощів у своєму короткому житті».

Її життя було наповнене стражданням, але вона не впадала у відчай, з великою любов’ю жертвуючи свої фізичні страждання Богові. Кардинал сказав, що «Цецілію можна вважити вірною словам Ісуса, який говорить: «Хто хоче йти за мною, нехай зречеться себе самого, візьме свій хрест і йде слідом за мною». Ця дівчина є прикладом сили та надії. Крім того, вона заохочує усіх, маючи надію на Бога, звернути наш погляд до неба та відкрити свій розум й своє серце для вічного життя в раю.

Народилася Чечілія 17 лютого 1910 року, в Монте Романо (центральна Італія). Вона мала півтора місяця, як її батько помирає. Разом зі своєю мамою Паоліною, переїжджає до свого брата у Непі. На п’ятому році життя дівчинку віддають вчитися до монастиря сестер цистерціанок. Там вона була до 1923 року. Відтак, блаженна приймає рішення глибше зв’язати своє життя з Богом. Чечілія йде до Третього Чину Слуг Марії. 14 лютого 1922 року вона приймає ім’я Марія Анжела, а ще через рік переїжджає до міста Пістоя (регіон Тоскана). Там вона живе протягом трьох років, та виконує обов’язки виховательки в дитячому садку. Відтак починаються проблеми зі здоров’ям. Через ці важкі проблеми вона змушена покинути монастир і повернутися до свого дому. Приїхавши до своєї оселі провадить самотнє життя, при цьому є завжди привітною та життєрадісною.

В цей останній період свого земного шляху Чечілія зустрічає отця Ґабрієля Роскіні, який став для неї духовним провідником. За його порадою дівчина починає вести щоденник. І до 12 вересня 1928 року записує в ньому свої думки та переживання. Перейшла до вічного життя 1 жовтня 1928 року. Поховали її на цвинтарі міста Непі, і від тих часів каплиця, де спочивають останки блаженної, була місцем постійних відвідин тих, хто знав її ще за життя, а тепер також і ми, просячи про її заступництво перед милостивим Богом, маємо нагоду дізнатися про цю просту дівчину Чечілію.