Святий Дух спонукає нас звертатися до Бога, як Його діти. На загальній аудієнції з
Папою Венедиктом XVI 23 травня 2012
Святий Павло навчав, що Святий Дух спонукує нас взивати до Бога «Авва-Отче!», тобто
звертатися до Нього з дитинною любов’ю, і Церква від самих початків прийняла цей заклик,
передовсім, у молитві «Отче наш». Цій темі Святіший Отець Венедикт XVI присвятив своє
повчання, виголошене під час загальної аудієнції у середу, 23 травня 2012 р., продовжуючи
цикл катехиз про молитву.
«Християнство не є релігією страху, але довіри та
любові до Отця, який нас любить», – наголосив Папа, пригадуючи, що неодноразові висловлювання
святого Павла на згадану тему говорять про прийняття Святого Духа, дару Воскреслого
Ісуса, який вчиняє нас у Христі, Єдинородному Синові, Божими дітьми. Сучасна людина,
за словами Венедикта XVI, можливо не відчуває краси, величі та глибокої розради, що
випливає з можливості звертатися до Бога як до «отця». Це пов’язане з існуючою кризою
батьківства, адже постать батька не завжди достатньо присутня і не завжди позитивна
в щоденному житті багатьох людей. Але саме в Євангелії, в стосунках Ісуса з Небесним
Отцем можемо побачити, яким є справжнє батьківство, що Бог є Любов’ю, і що «ми, через
нашу дитинну молитву, входимо в це коло любові, яка очищає наші прагнення та нашу
поведінку, позначену замкненістю та самодостатністю».
Боже буття Отцем, вів
далі Папа, набирає двох вимірів. «Насамперед, Бог є нашим Батьком, тому що є нашим
Творцем», – пояснив він, додаючи, що кожна людина бажана Богом і є Божим чудом. Святий
Дух, в свою чергу, відкриває нам другий вимір Божого батьківства. Ісус, в повноті
«Син», єдиносущний Отцеві, став такою ж людською істотою, як і ми, через що ми можемо
приєднатися Його особливої приналежності до Бога.
Далі Святіший Отець вказав
на те, що святий Павло пригадує нам, що християнська молитва ніколи не є виключно
нашою дією, але взаємною з Богом, Який діє першим: це Святий Дух взиває через нас,
а ми можемо молитися, бо отримуємо спонуку від Святого Духа. Крім того, молитва Христового
Духа в нас та наша молитва в Ньому не є виключно індивідуальним актом, але – дією
всієї Церкви. «В молитві відкривається наше серце, ми входимо у сопричастя не лише
з Богом, але якраз з усіма Божими дітьми, з якими становимо одність», – сказав на
завершення Венедикт XVI, закликаючи присутніх навчитися відчувати в молитві красу
того, що ми є Божими дітьми та можемо призивати Його з довір’ям, з який дитина звертається
до батьків, які її люблять.