Молитва – це плід присутності Святого Духа в нашій душі. На загальній аудієнції з Папою Венедиктом ХVІ 16 травня 2012

Як і кожної середи, також і 16 травня 2012 року, о 10:30 римського часу Святіший Отець Венедикт ХVІ розпочав на площі Святого Петра у Ватикані загальну аудієнцію, на яку зібрались десятки тисяч прочан з багатьох країн світу. Свою катехизу Папа далі присвятив темі молитви в Новому Завіті, а саме тому, як це питання представив у своїх Посланнях святий апостол Павло, який їх завжди починав і закінчував молитвою. Венедикт ХVІ окремо зупинився на 8-му розділі Послання святого Павла до Римлян. Він вказав на необхідність відкрити серце на діяння і присутність Святого Духа та просити Ісуса Христа, щоб підтримував нашу молитву, опромінював її Своїм світлом, вчиняв її згідною з Божою волею.

Під час загальної аудієнції Папа наголосив, що молитва святого Павла проявлялась у великій різноманітності форм і він прагнув усвідомити вірних, що молитва є даром, плодом живої, дійсної, оживляючої присутності в нашій душі Отця і та Христа Ісуса через Духа Святого. В молитві Святий Дух вставляється за нас у спосіб, який неможливо висловити словами і який веде до Божих висот.

Якщо дозволимо, щоб нами на молитві керував Святий Дух, а не дух світу, то зможемо жити справжньою свободою Божих дітей. Ще одним наслідком такого молитовного наставлення є поглиблення нашого зв’язку з Богом такою мірою, що ніщо і ніхто, ні жодна життєва ситуація не зможуть його знищити. Молитва не звільняє від випробувань та страждань, однак, дозволяє нам їх пережити і вийти їм назустріч з довір’ям до самого Ісуса.

Молитва не замикається сама у собі, а відкривається на терпіння і потреби ближніх, стаючи заступництвом за інших, шляхом надії, виразом Божої любові, яка влита у наші серця Святим Духом.

Святий Павло навчає, що у молитві ми повинні відкритись на присутність Святого Духа, який прагне привести нас до єдності з Богом усім серцем і всім нашим єством.