Той, хто чинить злом, є рабом гріха і ніколи не здобуде свободи. Проповідь Папи Венедикта
XVI під час Служби Божої в Гавані
У середу, 28 березня 2012 р., вранці, Святіший Отець прибув на площу Революції імені
Хосе Марті в столиці Куби місті Гавані, де о 9-й годині місцевого часу, (17-й – київського),
розпочалася Служба Божа. На площі, яка є місцем велелюдних мітингів, демонстрацій
і парадів та може вмістити приблизно 600 тисяч осіб, сьогодні зібралися сотні тисяч
кубинців, щоб почути слова Євангельської благовісті з уст Наступника святого Петра,
єднаючись довкола Євхаристійної трапези.
«Благословенний Ти, Господи Боже,
Благословенне Твоє святе і преславне ім’я» – цією старозавітною піснею прослави Всевишнього
з книги пророка Даниїла Венедикт XVI розпочав свою проповідь в столиці Куби. Вона
є завершенням біблійної розповіді про трьох єврейських юнаків, що потрапили до вавилонського
полону і яких цар, за те, що вони не зреклися своєї віри, вкинув до розпаленої печі.
Чудесно врятовані, вони прославляють та благословляють Творця. «В дійсності, – сказав
Венедикт XVI, – Бог ніколи не залишає своїх дітей, ніколи про них не забуває. Він
– понад нами і може спасти нас своєю могутністю».
«Коли ви перебуватимете в
моїм слові, ви дійсно будете учнями моїми і спізнаєте правду, і правда визволить вас»,
– говорить Ісус, слова Якого записав святий євангелист Іван. Папа зазначив, що істина
є прагненням людської істоти, а її шукання передбачає справжню свободу. Однак, багато-хто
віддає перевагу спрощеним шляхам, уникає цього завдання. Деякі насміхаються над можливістю
знати її, або заперечують її існування. Наслідками цього, за словами Святішого Отця
є замкненість у самих собі. Інші, неправильно зрозумівши це шукання істини, доходять
до фанатизму, замикаючись у «своїй власній істині» та накидають її іншим. Такі також
не можуть бути Ісусовими учнями.
«Правда про людину є неминучою передумовою
для осягнення свободи, тому що в ній відкриваємо основи етики, з якою всі можуть зіставитись,
і яка вміщає чіткі та зрозумілі формулювання про життя і смерть, обов’язки і права,
про подружжя, сім’ю та суспільство, врешті, про непорушну гідність людської істоти»,
– вів далі Венедикт XVI, додаючи, що християнство, підтримуючи ці цінності, не нав'язує,
але пропонує Христове запрошення пізнати істину, «яка визволяє». Покликанням віруючого
є передавати це запрошення своїм сучасникам. Ісус допомагає подолати егоїзм та ненависть,
адже той, хто чинить зло, є рабом гріха і ніколи не здобуде свободи.
«З глибоким
переконанням у тому, що Христос є справжньою міркою людини, та знаючи, що в Ньому
перебуває сила, необхідна для подолання будь-якого випробування, бажаю відкрито звіщати
вам Господа Ісуса, як Дорогу, Істину та Життя. В Ньому всі знайдемо повноту свободи,
світло для глибшого зрозуміння дійсності, щоб перемінювати її оновлюючою могутністю
любові», – сказав Папа, наголошуючи, що Церква живе для того, щоб вчинити всіх учасниками
того єдиного, що вона має, тобто, Самого Христа. Щоб це здійснювати, вона потребує
релігійної свободи. Це право, як в індивідуальному, так і спільнотному вимірах, є,
за словами Святішого Отця, виявом єдності людської особи, яка є, одночасно, і віруючим
і громадянином.
«Коли Церква наголошує на цьому праві, вона не домагається
якихось привілеїв», – додав Венедикт XVI, пояснюючи, що йдеться лише про можливість
здійснювати завдання, доручене їй Засновником, усвідомлюючи, що «там, де уприсутнюється
Христос, там людина зростає в своїй людяності та віднаходить суть свого існування».